Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов виступив з розгорнутою заявою, в якій закликав Київ зберігати максимальні обсяги металобрухту всередині країни та спрямовувати його на переробку вітчизняними підприємствами. За його словами, масштабне відкриття експорту допустиме лише за наявності доведеного профіциту та повного економічного розрахунку, який наразі не проведено. Заява пролунала на тлі чинної з 1 січня 2026 року повної заборони на вивезення брухту, встановленої урядом.

Внутрішня переробка як основа доданої вартості

Щелкунов наголосив, що брухт, який утворюється в результаті списання та оновлення основних фондів «Укрзалізниці», є критично важливим ресурсом для української металургії. «Кожна тонна металобрухту, перероблена всередині країни, — це внесок у збереження доданої вартості в українській економіці», — заявив він. За його оцінкою, внутрішня переробка підтримує робочі місця, рівень зарплат, податкові надходження, транспортні та енергетичні платежі, а також суміжні виробництва. Готова металопродукція, своєю чергою, формує експортну виручку, що робить замкнений цикл переробки значно вигіднішим для держави, ніж продаж сировини «в метал».

Експорт не проблема — проблема умови

При цьому Щелкунов прямо заявив, що сам собою експорт металобрухту не є проблемою. Ключове питання, за його формулюванням, полягає в тому, за яких умов він відбувається і який економічний результат отримує Україна. Перед переглядом чинних обмежень держава зобов'язана визначити реальні обсяги брухту, потреби внутрішньої металургії, наявні запаси та підтвердити існування профіциту. Без цього, на думку експерта, будь-яке рішення про відкриття ринку буде передчасним.

Економічний розрахунок: 16 мільйонів проти 22,6 мільйона

Щелкунов навів конкретні цифри. Якщо уряд вирішить дозволити обмежений експорт через аукціони, стартова ціна має становити не менше 80 євро за тонну. При квоті у 200 тисяч тонн це може забезпечити близько 16 мільйонів євро надходжень до бюджету. Якщо ж стартова ціна буде встановлена нульова, бюджет не отримає цих коштів, тоді як потенційний додатковий прибуток експортерів, за розрахунками ICC Ukraine, може скласти 22,6 мільйона євро. «Принципове питання полягає в тому, хто отримає економічний ефект від реалізації стратегічної сировини — обмежене коло експортерів чи держава, бюджет та українська промисловість», — резюмував президент ICC Ukraine.

Транзит через ЄС: де формується маржа

Окрему увагу експерт приділив транзитним та посередницьким операціям через країни ЄС. За його словами, держава повинна бачити кінцевого покупця, фактичну ціну товару, маршрут переміщення, ланцюг перепродажів та пов'язаних осіб. Це необхідно, щоб розуміти, де формується основна маржа і хто зрештою отримує дохід. Щелкунов також нагадав, що наслідки експорту не можна оцінювати лише за митними платежами: слід враховувати податки металургійних підприємств, зарплати, соціальні внески, платежі за енергію та логістику, а також валютну виручку від продажу готової продукції.

Контекст: нульова квота-2026 та «сірі» схеми

Нагадаємо, 31 грудня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову №1795, якою на весь 2026 рік запроваджено нульову квоту на експорт металобрухту. До запровадження заборони обсяги вивезення брухту неухильно зростали. Попри встановлене експортне мито у 180 євро за тонну, Україна фактично не отримувала від нього доходів: металобрухт вивозився через Польщу з нульовим митом, а потім перепродавався до Туреччини. За оцінками, через подібні «сірі» експортні схеми державний бюджет втратив понад 3 мільярди гривень. Саме цей досвід, за логікою ICC Ukraine, і має стати основою для вибудовування прозорої та економічно обґрунтованої експортної політики у разі, якщо обмеження коли-небудь будуть переглянуті.