Профільний комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядові зміни до Податкового та Митного кодексів, які вводять особливі правила оподаткування ПДВ для дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро через електронні платформи. Про це повідомляє РБК-Україна зі ссылкой на голову фінансового комітету Данила Гетманцева. Ключова новація полягає в тому, що відповідальність за нарахування та сплату податку покладено безпосередньо на маркетплейс, а не на покупця чи продавця — це принципово змінює механіку адміністрування для популярних інтернет-площадок.

Що зміниться для покупців і хто платить податок

Згідно з підтриманими документами, дистанційний продаж товарів до 150 євро через електронні платформи підпадає під особливий порядок оподаткування ПДВ. Фактичним агентом зі сплати податку стає сама платформа-маркетплейс, що знімає адміністративне навантаження з кінцевого споживача та з окремих продавців. При цьому частину чинних пільг автори зберегли: уряд зобов'язаний розробити порядок звільнення від податку для товарів оборонного призначення, включаючи можливість повернення вже сплачених сум. Автори ініціативи пояснюють її необхідністю вдосконалити адміністрування ПДВ та узгодити українське законодавство з нормами Європейського Союзу, а прийняття документів називають однією з умов виконання зобов'язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом.

Куди підуть гроші і зв'язок із військовим бюджетом

Законопроєкт №16051-1 передбачає, що надходження від ПДВ з міжнародних поштових та експрес-відправлень спрямовуватимуться до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти планується використовувати для забезпечення потреб Збройних Сил України. Таким чином, податкова реформа в сфері електронної торгівлі безпосередньо пов'язується з фінансуванням оборони, що, за словами Гетманцева, робить неможливими загальні податкові канікули для всього бізнесу: надходження необхідні для фінансування оборони, а для постраждалих від обстрілів компаній уже діють окремі механізми підтримки.

Хронологія: від провалу 1 вересня до нової редакції

Заступниця голови комітету Ольга Василевська-Смаглюк пояснила, що це нова редакція законопроєкту щодо ПДВ для міжнародних посилок та електронної торгівлі. Уряд подав її після проваленого голосування у Верховній Раді 1 вересня, коли попередня версія — законопроєкт №15112-д — набрав лише 198 голосів. Пов'язаний із ним законопроєкт №15460 про зміни до Митного кодексу також не був прийнятий за основу і був повернутий уряду на доопрацювання. Після доопрацювання уряд відстрочив запуск нової системи: зміни до Податкового та Митного кодексів мають запрацювати не раніше липня 2027 року.

Суперечливі дані

У публічній повестці є розбіжність у строках введення податку. Раніше, у червні 2026 року, у заявах Гетманцева (зокрема відображених у заголовку матеріалу minfin.com.ua) фігурувала формулювання про обов'язкове оподаткування посилок до 150 євро ПДВ «восени». Водночас у актуальній редакції, підтриманій комітетом у вересні 2026 року, запуск системи офіційно відстрочено не раніше липня 2027 року. Таким чином, ранні сигнали про осіннє введення поступилися більш віддаленому строку після переробки документів; обидві версії присутні в відкритих джерелах, і фінальна дата набрання чинності буде зафіксована лише після прийняття законопроєктів в цілому та набрання ними чинності.

Контекст: кешбек і аргументи проти податкових канікул

На тлі податкової реформи Гетманцев також виступав з ініціативою скасувати програму «Національний кешбек» через її низьку ефективність для економіки: за його оцінкою, ефект від кешбеку для ВВП становить лише 0,10%, тому звільнені кошти, на його думку, слід спрямувати на пільгове кредитування бізнесу. Ці заяви доповнюють картину того, як влада намагається перерозподілити податкові та бюджетні інструменти в умовах війни та зобов'язань перед міжнародними донорами.