Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту України ініціювало переговори з низкою сусідніх держав з метою перенесення пунктів пропуску на іноземну територію. Про це заявив перший заступник міністра Сергій Деркач, слова якого наводить РБК-Україна з посиланням на «Інтерфакс-Україна». За його словами, ініціатива зумовлена систематичними обстрілами російськими військовими прикордонних КПП, які виводять з ладу ключові логістичні вузли та створюють загрозу життю цивільних осіб.
Стратегія альтернативної логістики
Деркач пояснив, що створення спільних пунктів пропуску на території сусідніх держав дозволить забезпечити безперебійну роботу логістичних ланцюгів і прискорить рух товарів завдяки більш швидкому проходженню прикордонних та митних процедур. «Ми зараз працюємо з іншими країнами, з нашими сусідами, щоб мати можливість, це ми говоримо про альтернативу, перенести пункти пропуску на іншу територію іншої країни», — підкреслив перший заступник міністра. За його словами, Київ розробляє подібні механізми з кожною державою, що межує з Україною.
Польща та Молдова як пілотні напрямки
Як практичний приклад Деркач назвав Польщу, де вже функціонує кілька спільних пунктів пропуску, а також Молдову. Саме з цими країнами, за даними міністерства, переговори щодо розширення формату спільних КПП перебувають на найпродовженішій стадії. Польща, зокрема, вже зробила кроки з евакуації двох пунктів пропуску — «Дорогуск» і «Зосин» — через російські ракетні обстріли України поблизу кордону, що підтверджує реальність загрози та обґрунтованість ініціативи Києва.
Хроніка атак на прикордонні об'єкти
За останні тижні зафіксовано низку інцидентів, що демонструють цілеспрямований характер ударів по інфраструктурі на кордоні. Ночі 9 вересня російські ударні дрони атакували міжнародний пункт пропуску «Старокозаче» на кордоні з Молдовою, внаслідок чого загинули та були поранені люди. У той самий період під удар потрапив КПП «Орлівка» на кордоні з Румунією, який тимчасово припинив роботу. Вранці 13 вересня російські війська нанесли удар по автозаправній станції та пасажирському поїзду на станції «Ягодин» у Волинській області — атака сталася, коли склад перебував приблизно в двох кілометрах від кордону з Польщею. За сукупністю цих інцидентів, за оцінкою Мінінфраструктури, робота традиційних КПП на українській території не може бути гарантованою.
Протирічливі дані
У наданих джерелах фактчекінгу прямих протиріч у ключових цифрах і датах не виявлено. Водночас варто зазначити, що частина знайдених джерел (матеріали inform.kz про закриття пунктів пропуску на кордоні Казахстану та Китаю) не має стосунку до теми та не підтверджує жодного з фактів статті. Єдиним релевантним зовнішнім джерелом, окрім початкового повідомлення РБК-Україна, є матеріал УНІАН про ускладнений рух до пунктів пропуску в Одеській області та рекомендації ГПСУ щодо вибору альтернативних маршрутів, що опосередковано підтверджує загальну картину перевантаження та нестабільності прикордонної логістики. Точна кількість спільних КПП, що вже діють у Польщі, у заяві Деркача не уточнена — він обмежується формулюванням «кілька».
Значення для економіки та транзиту
Перенесення пунктів пропуску за межі української території, якщо переговори увінчаються успіхом, стане прецедентним рішенням у післявоєнній європейській логістиці. Для України це означає зниження ризиків для цивільних та військових об'єктів у прикордонні, для сусідів — додаткове навантаження на прикордонну інфраструктуру, але й можливість прискорити митне оформлення. У умовах триваючих обстрілів та неможливості гарантувати безпеку традиційних КПП альтернативний формат, за задумом Мінінфраструктури, має стати не тимчасовим заходом, а стійким елементом трансграничної торгівлі.