У серпні 2026 року Україна продовжує реалізацію масштабної державної програми з повернення останків історичних діячів на Батьківщину. Одразу після завершення процесу ексгумації та перезахоронення голови Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця, який був перенесений з Нідерландів на Національний військовий меморіальний цвинтар, увага громадськості переключилася на наступну постать. Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Владислав Алферов підтвердив, що наступним до України буде повернутий представник вищого керівництва армії Української Народної Республіки (УНР).
Новий етап: Повернення полководця УНР
Згідно з інформацією, отриманою від керівництва УІНП, конкретне прізвище наступного героя поки не розголошується. Владислав Алферов пояснив це необхідністю дотримання конспірації на етапі підготовки, зазначивши, що «частина роботи вимагає меншої гласності і більше конкретних дій». Попри це, список осіб, чиї останки планується повернути, вже сформовано. Це свідчить про те, що процес не є імпровізацією, а являє собою чітко сплановану стратегію з об'єднання нації з її історичною спадщиною.
Рішення перезахоронити саме полководця УНР має глибокий символічний зміст. У контексті поточної війни та боротьби за суверенітет, постаті, пов'язані з армією УНР, займають особливе місце в національній свідомості. Їхнє повернення має підкреслити наступність боротьби за незалежність від початку XX століття до наших днів.
План на кінець 2026 року та розширення хронології
Владислав Алферов дав зрозуміти, що 2026 рік стане рекордним для програми перезахоронень. На його думку, паралельно ведуться процеси щодо різних прізвищ, і інститут створює всі передумови, щоб встигнути провести ще одне або кілька заходів до кінця року. Це ставить перед організаторами серйозні логістичні та дипломатичні завдання, враховуючи необхідність узгодження ексгумацій із закордонними державами.
Особливий інтерес викликає заява про розширення хронологічних меж пошуку. Якщо раніше фокус був зосереджений на діячах епохи визвольних змагань 1917–1921 років, то тепер інститут розглядає поховання значно раніших періодів. Йдеться про гетьманські та княжі поховання. Алферов підтвердив наявність результатів одразу на кількох напрямках, оприлюднення яких відбудеться одразу після завершення процедур репатріації.
Контекст: Створення Національного Пантеону
Усі ці дії є частиною грандіозного проекту зі створення Національного Пантеону героїв, ідея якого була озвучена президентом Володимиром Зеленським ще у квітні 2026 року. Спочатку проект передбачав створення меморіального комплексу для нагородження національних героїв та видатних постатей. Однак формат швидко трансформувався в активну програму репатріації останків.
Першим етапом цієї ініціативи стало повернення з Люксембургу останків полковника Андрія Мельника та його дружини Софії. Тоді віце-прем'єр Ірина Верещук назвала цю подію початком створення Пантеону. У серпні 2026 року ця традиція була продовжена поверненням Євгена Коновальця з Нідерландів. Тепер, з анонсом повернення полководця УНР, формується ядро майбутнього меморіального комплексу, який має стати місцем паломництва та символом державної пам'яті.
Міжнародний аспект та нові проекти УІНП
Окрім безпосередньої репатріації, УІНП анонсував новий проект у рамках програми перезахоронень — організацію відвідування цвинтарів з українськими похованнями в Європі. Ця ініціатива спрямована на збереження пам'яті про тих, чиї останки поки неможливо повернути, та на виховання історичної свідомості у молоді. У умовах, коли Україна активно взаємодіє з міжнародною спільнотою, такі візити також слугують інструментом м'якої сили та дипломатії пам'яті.
