Україна стоїть перед загрозою скорочення посівних площ під майбутній урожай на 5–7 мільйонів гектарів. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, причиною стали нестача потужностей для зберігання зерна та гострий дефіцит оборотних коштів у фермерських господарствах. Систематичні удари по портовій інфраструктурі Великої Одеси, за оцінкою відомства, спричинили кризу в усьому агросекторі. Ситуацію та план підтримки аграріїв обговорили глава Мінагрополітики Тарас Высоцький та представники структур ООН.

Криза зберігання зерна

За словами міністра, вже цієї осені дефіцит потужностей для зберігання врожаю може досягти 11 мільйонів тонн. Для вирішення цієї задачі, за розрахунками відомства, необхідно близько 44 мільйонів доларів. Знищення зерносховищ і терміналів, а також постійні обстріли та мінування прифронтових територій призводять до того, що кількість земель, придатних для посівної, суттєво зменшується.

Дефіцит оборотних коштів і кредитування

Друга, за оцінкою Высоцького, не менш критична задача — забезпечити аграріїв оборотними коштами. Навіть якщо зерно вдається зберегти в рукавах, господарства щомісяця зобов'язані покривати операційні витрати та виплачувати заробітну плату. «Найбільший виклик сьогодні — компенсація відсоткових ставок за кредитами», — підкреслив міністр. Щоб зберегти пільгове кредитування, Україна вже запросила в Європейського Союзу виділення 220 мільйонів євро.

Допомога ООН та ЄС

Структури ООН підтвердили готовність мобілізувати ресурси для підтримки українського агросектора. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Всесвітня продовольча програма (ВПП) передадуть фермерам до 10 000 зернових рукавів та модульні сховища. Перші поставки очікуються найближчим часом, причому 60% обладнання направятимуть у прифронтові регіони. Координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале запевнив, що головна задача — оперативно надати обладнання та залучити гуманітарні інструменти, щоб допомогти агросектору подолати виклики.

Удари по портовій інфраструктурі

Російські війська регулярно наносять удари по портовій та логістичній інфраструктурі Півдня України. Мета цих атак — заблокувати морський експорт продовольства та підірвати економіку країни. Додаткову фінансову підтримку Україна шукає через Світовий банк та приватні фонди. На тлі загрози нової ескалації та можливої блокади чорноморських портів світові ціни на пшеницю стрибнули до трьорічного максимуму.

Суперечливі дані

У публікаціях різних видань обсяг потенційних втрат подається по-різному. У матеріалах РБК-Україна та низки інших ЗМІ йдеться про ризик скоротити посівні площі «на третину», тоді як у тексті повідомлення Мінагрополітики фігурує конкретна цифра в 5–7 мільйонів гектарів. Ці оцінки не тотожні: «третина» посівних площ України — це порядка 7 млн га, що відповідає лише верхній межі діапазону відомства. Таким чином, розбіжність пов'язана з тим, що частина заголовків округляє або узагальнює цифру міністерства, тоді як базовий діапазон 5–7 млн га залишається офіційною оцінкою.

Глобальні наслідки

Експерти попереджають, що продовження морської блокади та систематичні удари по логістиці можуть зруйнувати посівну кампанію наступного року. Це загрожує не лише суттєвим скороченням виробництва зерна в Україні, а й поглибленням глобальної продовольчої кризи. Обстріли аграрної та портової інфраструктури в Чорному морі створюють довгострокові загрози світовому ринку продовольства.