Президент України підписав указ № 1038/2026, яким затверджено нову Національну стратегію у сфері прав людини. Документ задає напрями державної політики на найближчі роки і, зокрема, передбачає вдосконалення законодавства щодо протидії дискримінації. Як повідомляють українські видання з посиланням на текст стратегії, держава має намір посилити правовий захист постраждалих та навести лад у механізмах виявлення й припинення дискримінаційних проявів.

Адміністративна відповідальність за дискримінацію

Серед ключових завдань стратегії — запровадження адміністративної відповідальності за дискримінацію за низкою ознак, включно з полем, сексуальною орієнтацією та національністю. Окрім самих санкцій, документ передбачає створення системи збору, обробки та аналізу інформації про випадки дискримінації. За задумом авторів, такі дані будуть оприлюднені, щоб оцінювати масштаби проблеми та ефективність заходів із протидії їй.

Мова ворожнечі в цифровому середовищі

Окремою проблемою в стратегії названо мову ворожнечі, насамперед у цифровому середовищі. Для протидії таким проявам планується вдосконалити правовий захист постраждалих та посилити координацію між державними органами під час виявлення й припинення hate speech. Це означає, що онлайн-простір розглядатиметься як один із основних майданчиків, де формується та поширюється нетерпимість.

Кримінально-правові механізми та мотив ненависті

Держава також має намір удосконалити кримінально-правові механізми реагування на правопорушення, вчинені з мотивів нетерпимості чи ненависті. Згідно зі стратегією, мотив такого злочину встановлюватиметься правоохоронними органами, а для розслідування та розгляду відповідних справ запровадять єдині підходи. Це має знизити розкид у практиці та підвищити передбачуваність реакції на злочини на ґрунті ненависті.

ЛГБТИК+ як група з підвищеним ризиком

У документі ЛГБТИК+ визначено однією з груп із підвищеним ризиком дискримінації, мови ворожнечі та інших проявів нетерпимості. Наголошується, що сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, гендерне самовираження та статеві ознаки мають чіткіше та послідовніше відображатися в законодавстві. Також планується підвищити обізнаність представників цієї групи про механізми захисту прав, рівень довіри до державних органів, а також поліпшити доступ до соціального захисту, адміністративних, соціальних, медичних та освітніх послуг і юридичної допомоги.

Стратегія задає курс, а не вводить закон

Важливо підкреслити: затверджена стратегія визначає напрями державної політики та завдання на майбутнє, але не вводить зазначені законодавчі зміни безпосередньо. Тобто штрафи за дискримінацію та нові механізми захисту з'являться лише після ухвалення відповідних законів. Контекстом для цих кроків слугує і ширша робота над соціальним законодавством: раніше Верховна Рада ухвалила законопроєкт про базову соціальну допомогу, що об'єднує кілька видів виплат для сімей із низькими доходами, а також підтримала законопроєкт № 14191, який підвищує виплати та посилює соціальні гарантії для сімей із дітьми з інвалідністю та дорослих, які мають інвалідість із дитинства.