Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу і в цілому законопроєкт №15112-д, який передбачає скасування чинної ПДВ-льготи для міжнародних відправлень вартістю до 150 євро. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, уточнивши, що рекомендація дана з урахуванням техніко-юридичних правок. За словами народного депутата Ярослава Железняка, це вже третій випадок, коли профільний комітет підтримує ініціативу про скасування льготи для посилок до 150 євро — раніше розглядалися також проєкти №15460 та №15112-д.

Що саме змінюється для покупців

Зараз товари в міжнародних відправленнях вартістю до 150 євро повністю звільнені від ПДВ. Законопроєкт №15112-д, який є податковою частиною пакета змін щодо оподаткування міжнародних посилок та електронної торгівлі, пропонує скасувати цю льготу для комерційних товарів. У разі прийняття ПДВ за ставкою 20% буде нараховуватися на повну вартість товару починаючи з першого євро, а не з порогу в 150 євро. Для покупок через електронні платформи передбачений окремий механізм: податок буде включатися в кінцеву вартість покупки, а його нарахування та перерахування до бюджету бере на себе сама платформа. Мінінфін планує використовувати модель IOSS (Import One-Stop Shop), аналогічну тій, що застосовується в Європейському союзі: покупець під час оформлення замовлення одразу бачить кінцеву ціну з урахуванням ПДВ і сплачує її одним платежем, не заповнюючи додаткові документи.

Чому реформа назріла: дані митниці

Міністр фінансів Сергій Марченко обґрунтовує реформу необхідністю створити рівні умови для українського та іноземного бізнесу. За його словами, вітчизняні виробники та імпортери сплачують ПДВ, тоді як значна частина товарів, що надходять із-за кордону через міжнародні відправлення, користується податковою льготою. Масштаб явища підтверджують дані Державної митної служби: у 2025 році в Україну надійшло міжнародне поштове та експрес-відправлення на 167,3 млрд грн, з яких 92,9 млрд грн (55,5%) не оподатковувалися. Для порівняння, у 2023 році обсяг неоподаткованого імпорту становив близько 40 млрд грн — за два роки він зріс більш ніж удвічі. Тенденція зберігається і в 2026 році: за сім місяців загальна вартість міжнародних посилок досягла 136,3 млрд грн, причому 56,8 млрд грн (42%) не оподатковувалися ПДВ. У Мінінфіні також зазначають, що чинна система створює стимули для дроблення комерційних партій на окремі відправлення задля уникнення сплати податків.

Бюджетні очікування та строки впровадження

За оцінкою Сергія Марченка, після введення нової моделі бюджет щороку може отримувати близько 10 млрд грн додаткових надходжень. Міністр також пов'язує реформу з необхідністю скорочення структурного дефіциту платіжного балансу, який за поточний рік, за його словами, становить близько 50 млрд доларів. За сім місяців 2026 року імпорт зріс на 33%, тоді як експорт — лише на 4%, тобто темпи зростання імпорту майже в вісім разів перевищили темпи зростання експорту. При цьому кінцева ціна товару для споживача не обов'язково зросте рівно на 20%: продавець або маркетплейс може частково компенсувати податок за рахунок власної маржі, скоригувати ціну або запропонувати знижку. Впровадження нової системи не планується раніше 1 січня 2027 року — вона запрацює лише після підтвердження готовності всіх учасників ринку міжнародних поштових відправлень та необхідних ІТ-рішень.

Суперечливі дані

У публічних заявах щодо фінансових наслідків реформи фігурують дві суттєво різні цифри. З одного боку, Сергій Марченко, представляючи ініціативу в комітеті, заявив, що без прийняття законопроєкту Україна «може не отримати 4 млрд євро». З іншого боку, в офіційних оцінках Мінінфіну йдеться про близько 10 млрд грн додаткових річних надходжень до бюджету. Різниця між цими показниками становить більш ніж у 15 разів (10 млрд грн за курсом близько 40 грн/євро еквівалентні приблизно 250 млн євро). Можливо, цифра в 4 млрд євро відображає кумулятивні втрати бюджету за кілька років або включає непрямі економічні ефекти, однак у наданих джерелах такого розмежування не дано, і обидві цифри наводяться як оцінка одного й того ж міністра. До моменту прийняття законопроєкту в остаточному читанні точний обсяг бюджетного ефекту залишається предметом дискусії.

Законопроєкт №15112-д на даний момент перебуває на стадії рекомендацій профільного комітету. Для набуття чинності йому належить пройти перше читання, доопрацювання в комітеті, друге читання та голосування пленарної зали. Експерти та учасники ринку очікують, що ключовою умовою запуску стане технічна готовність інфраструктури — як з боку митних органів, так і з боку міжнародних маркетплейсів, які мають інтегрувати механізм IOSS у свої платіжні системи.