Україна в період 2027–2029 років, за оцінками, матиме потребу в запозиченнях на рівні трильйонів гривень для покриття потреб бюджету, а державний та гарантований державою борг у цей період може перевищити 114% ВВП. Про це, за повідомленням РБК-Україна, заявила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, коментуючи нову Стратегію середньострокового управління державним боргом на 2027–2029 роки. Документ закладає масштабну залежність бюджету від зовнішнього фінансування і фактично фіксує критичну роль міжнародної, перш за все європейської, підтримки в забезпеченні фінансової стійкості країни на найближчі три роки.

Ключові параметри стратегії

Згідно з наведеними в стратегії розрахунками, потреби бюджету у фінансуванні в найближчі роки в значній мірі мають покриватися за рахунок зовнішніх запозичень. У період 2026–2028 років їхня частка, за даними, які наводить депутатка, має становити близько 80% всіх потреб, а до 2029 року знизитися до 67%. При цьому платежі за обслуговуванням та погашенням державного боргу в 2026–2029 роках, за базовим сценарієм, складуть у середньому 1,27 трлн грн на рік. Дефіцит бюджету планується поступово зменшувати — до 5,5% ВВП до 2029 року.

Залежність від європейської підтримки

Ключовим джерелом фінансування в стратегії залишається Європейський союз: за оцінкою, саме він має забезпечити близько двох третин потреб України у фінансуванні в 2027–2029 роках. «У стратегії прямо зазначено, що європейська підтримка має забезпечити близько двох третин потреб України у фінансуванні в 2027–2029 роках», — наголосила Василевська-Смаглюк. Для стримування зростання боргового навантаження пріоритет надається пільговим кредитам та максимальній частці грантового фінансування, що дозволяє здешевити структуру запозичень і зменшити навантаження на бюджет у частині відсоткових платежів.

Боргове навантаження та дефіцит

За базовим прогнозом, державний та гарантований державою борг зросте до 114,2% ВВП у 2028 році, після чого у 2029 році має знизитися до 108,7% ВВП. Таким чином, пік боргового навантаження, згідно з документом, припадає на 2028 рік, а подальше зниження досягається за рахунок поєднання скорочення дефіциту та структури фінансування. Ці показники, однак, залишаються суттєво вищими за рівні, які зазвичай вважаються стійкими для країн зі порівнянним рівнем розвитку, що робить залежність від зовнішніх умов особливо чутливою.

Протирічливі дані

У наведених публічно цифрах присутня незбіг у хронології періодів, на які вони розраховані. Сама стратегія озаглавлена як документ на 2027–2029 роки, і саме на цей період віднесено ключову оцінку щодо частки європейської підтримки (близько двох третин потреб). Водночас показник покриття потреб зовнішніми запозиченнями (близько 80%) та середній річний обсяг платежів за обслуговуванням боргу (1,27 трлн грн) у публічному коментарі прив'язані до більш раннього вікна — 2026–2028 та 2026–2029 роки відповідно. Тобто частина параметрів описує період, частково виходячий за межі заголовного горизонту стратегії. Це створює розбіжність у тому, які саме цифри стосуються «чистого» періоду 2027–2029, а які включають 2026 рік, і потребує звірки з першоджерелом документа.

Головне «але»: передумова безпеки

Увесь прогноз, як окремо наголосила депутатка, побудований на одній критичній передумові — суттєвому покращенні ситуації безпеки починаючи з 2027 року. «Але тут є важливе «але»: весь цей прогноз побудований на припущенні про суттєве покращення ситуації безпеки починаючи з 2027 року», — сказала Василевська-Смаглюк. Це означає, що всі розрахунки щодо дефіциту, боргового навантаження та структури запозичень є умовними: у разі збереження або погіршення військово-фінансових умов фактичні потреби бюджету та динаміка боргу можуть суттєво відхилитися від базового сценарію, а залежність від зовнішніх джерел — посилитися.