Питання про те, чи повинна Україна повторювати цифровий шлях Європейського Союзу, стало основою експертного аналізу, проведеного в eGA (Академії електронного управління) в межах проєкту ЄС DT4UA. Старший експерт eGA Сергій Карелін у колонці для РБК-Україна порівняв європейську програму Digital Decade 2030 та українську Глобальну інноваційну стратегію цифрового розвитку WINWIN до 2030 року. Головний висновок: створювати окремий стратегічний документ за європейським форматом заради самого формату недоцільно — важливіше узгодити вже наявні стратегії з європейськими пріоритетами, визначити конкретні показники та джерела фінансування.

Вимірні цілі Digital Decade 2030 та реальний прогрес ЄС

Європейський Союз закріпив бачення цифрового розвитку в програмі Digital Decade 2030, яка охоплює чотири напрями: цифрові навички, цифровізацію бізнесу, розвиток інфраструктури та електронні державні послуги. Ключова особливість європейського підходу — вимірність: базові цифрові навички мають здобути 80% населення, кількість ІТ-фахівців має досягти 20 мільйонів, хмарні технології, великі дані або ШІ повинні застосовуватися в 75% компаній, а 100% ключових держпослуг мають бути доступними онлайн. Щорічний звіт European Commission State of the Digital Decade фіксує, що базовими навичками на сьогодні володіють лише 60% населення, що показує: навіть за чіткої стратегії трансформація залишається складним процесом.

WINWIN: стратегія, побудована на контексті війни та відновлення

Україна схвалила Глобальну інноваційну стратегію цифрового розвитку WINWIN наприкінці 2024 року. На відміну від європейського порядку денного, вона враховує умови повномасштабної війни та необхідність відновлення економіки. Серед пріоритетів — оборонні інновації, агротехнології, медичні та біотехнології, космічні технології. Оборонні технології мають для України стратегічне значення, тоді як у Digital Decade вони не виділені окремим напрямом; агротехнології, навпаки, є перспективним напрямом для української економіки. Різниця в акцентах демонструє, що Україна та ЄС вирішують різні завдання.

Ключові прогалини української стратегії

За оцінкою автора, головними слабкостями WINWIN залишаються відсутність закріпленого бюджету, нечіткі показники в окремих напрямах та потреба в наближенні законодавства до європейських вимог — зокрема, до GDPR, Digital Services Act, Digital Markets Act і eIDAS 2.0. Саме ці елементи, а не формальна схожість документів, визначають реальну сумісність із європейським цифровим простором.

Чи потрібна Україні окрема цифрова агенда

Експерт доходить висновку, що окрема Digital Agenda за європейським зразком не потрібна: у самому ЄС немає єдиного підходу до формату стратегій, а вирішальною є ефективність реалізації. Мета цифрової євроінтеграції — сумісні системи та зручні послуги, а не однакові документи. Тому раціональніше узгодити наявні стратегії з європейськими пріоритетами, конкретизувати показники та джерела фінансування.

Конкурентні переваги України

Україна вже має розвинену систему електронних державних послуг, власні технологічні рішення та унікальний досвід кіберзахисту, накопичений за понад десятиліття протистояння кіберзагрозам. Ці активи, на думку експерта, мають стати основою для діалогу з ЄС: цифрова трансформація залишається важливою частиною євроінтеграційного шляху, але її логіка має спиратися на український контекст, а не на механічне копіювання європейського формату.