Українська система закупівель артилерійських боєприпасів створює додаткові ризики для своєчасної поставки дальнобойних 155-мм снарядів Збройним Силам. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на матеріал «Українська правда. Оборонка», в якому опитано українських виробників озброєння, військових та представників оборонного сектору. За даними видання, тендер на дальнобойні снаряди на 2026 рік проведено лише напередодні літа, тоді як постачати продукцію компанії зобов'язані до кінця року. Таким чином, виробники отримали лише близько семи місяців на контрактне забезпечення комплектуючими та виготовлення одних із найбільш дефіцитних боєприпасів на світовому ринку.
Тендер із запізненням: сім місяців на дефіцитний продукт
Стислі терміни виконання контракту стають ключовою вузькою ланкою. Виробничий цикл складної оборонної продукції за своєю природою тривалий, тому підприємствам потрібен горизонт планування не менше 12–18 місяців. Коли ж тендер оголошується влітку, а постачання потрібно до 31 грудня, у підрядників залишається мінімум часу на закупівлю великих партій компонентів та реагування на можливі збої постачання, ракетні удари по виробництву чи інші форс-мажори. За оцінкою опитаних виробників, за таких умов жоден підрядчик не може встигнути виконати контракт у встановлені терміни.
Порох як «гарячий пиріжок»: ринок продавця
Особливо гостра ситуація склалася з порховими зарядами для дальнобойних артилерійських пострілів. Виробничі потужності основних світових постачальників завантажені замовленнями на роки вперед. «Щодо порохів сьогодні працює ринок продавця. Це продукт, який потрібен, як гарячий пиріжок, усьому світу — за ним стоїть величезна черга. І якщо ви зараз хочете бути в початку черги, то вам треба було думати про це минулого року. А про постачання на наступний рік треба було думати ще у березні», — розповів «УП» один із виробників боєприпасів. Україна при цьому не має власного виробництва дальнобойних порохів, що робить вітчизняних виробників залежними від світового ринку.
Здорожання компонентів: від 30 до 300 доларів за кілограм
Ситуацію ускладнює різке здорожчання компонентів для дальнобойних пострілів. За словами іншого співрозмовника видання, який займається виробництвом артилерійських боєприпасів, вартість відповідного пороху з початку повномасштабної війни зросла у рази. На його думку, ціна дальнобойного пороху сьогодні може сягати 300 доларів за кілограм проти близько 30 доларів до початку повномасштабної війни. Це багаторазово збільшує собівартість кінцевого продукту та посилює фінансове навантаження на підприємства.
Короткі контракти як системна помилка
Ще однією системною проблемою виробники називають контракти з кінцевим терміном виконання до 31 грудня. Вони залишають підприємствам мало часу на закупівлю великих партій компонентів та реагування на форс-мажори. В результаті виробники змушені використовувати власний прибуток для заздалегідь здійсненого замовлення комплектуючих і фактично приступати до виробництва ще до отримання державного контракту. Ці кошти, зазначають представники галузі, могли б спрямовуватися на розвиток продукції або створення резервних виробничих потужностей. Проблема коротких контрактів стосується не лише боєприпасів: складна оборонна продукція вимагає тривалого виробничого циклу.
Протирічливі дані
Тут версії сторін розходяться. Міноборони раніше повідомляло про введення довгострокового контрактного забезпечення, що теоретично мало б забезпечити підприємствам необхідний горизонт планування. Однак, за оцінкою «УП. Оборонка», на практиці цей механізм системно не працює: тендери й закриваються під кінець року, а виробники продовжують фінансувати закупівлі зі свого прибутку. Таким чином, заявлена реформа та реальна практика закупівель не збігаються, що й породжує ризики збоїв постачання.
Що далі: новий тендер і зростаючі ризики
Зараз Агентство оборонних закупівель готується провести ще один тендер на артилерійські боєприпаси. Представники ринку побоюються, що постачання за ним також можуть вимагати здійснити до кінця 2026 року. Як повідомлялося у червні, Агентство оборонних закупівель ДОТ вже оголосило конкурентний тендер на закупівлю 155-мм артилерійських пострілів збільшеної дальності для Збройних Сил. Нагадування для контексту: Україна розпочала власне виробництво артилерійських снарядів калібру 155 мм у 2024 році, і саме від стійкості закупівельної системи тепер залежить, чи зможе вітчизняне виробництво збільшувати темпи без збоїв термінів.
