Президент України Володимир Зеленський під час виступу на XI Міжнародному ветеранському форумі підтвердив, що в країні буде створено Національний пантеон, і наголосив, що саме громадяни України самостійно визначатимуть, кого з історичних постатей вважати національними героями. На його думку, пантеон стане втіленням принципу, згідно з яким українські герої різних епох, «які боролися заради України, заради нашої незалежності», продовжують надихати сучасників. «Сильними — отже, вільними», — додав глава держави, підкреслюючи, що всі українські герої заслуговують на належне шанування.

Законодавча база та місце розташування

Зеленський нагадав, що Верховна Рада вже прийняла закон про створення українського пантеону. Згідно з наявними даними, документ було прийнято 1 липня, за нього проголосували 287 народних депутатів. Пантеон планується розмістити в центрі Києва: уряд визначив для нього територію Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Президент також закликав державних чиновників та представників громад Криму активніше залучати місцеві громади до реалізації політики шанування героїв та подвигу українського народу, зазначивши, що цей процес «має відбуватися не лише на національному рівні».

Міжнародна реакція: позиція Польщі

Ініціатива зі створення пантеону ще до прийняття відповідного документа викликала різку реакцію в Польщі. У Канцелярії президента Анджея Дуди внесення законопроекту президентом України Володимиром Зеленським назвали «діями ескалаційного характеру». У Варшаві пов'язали цю ініціативу з рішенням надати одній із військових частин ім'я «героїв УПА», що, на думку польської сторони, загострює історичні суперечки між двома країнами.

Суперечливі дані

У первинних матеріалах дата прийняття закону про пантеон вказана без конкретного року — лише як «1 липня». Це створює невизначеність щодо того, йдеться про 1 липня 2025 чи 2026 року, що потребує додаткового фактографічного уточнення перед публікацією. Крім того, у виступах Зеленського зустрічається неточна формулювання («наше поручительство» замість «поручення/зобов'язання»), що може бути як артефактом стенограми, так і особливістю усної мови; у тексті статті збережено суть заявлення, а не дослівну цитату з помилкою.

Значення ініціативи

Створення Національного пантеону розглядається як елемент формування єдиного офіційного наративу про національних героїв та символічного центру пам'яті в столиці. Одночасно проект стає предметом дипломатичної напруги з сусідньою Польщею, для якої постаті, пов'язані з УПА, залишаються чутливою темою. Таким чином, пантеон виходить за межі суто меморіального об'єкта і перетворюється на інструмент внутрішньої консолідації та маркер зовнішньополітичної позиції Києва.