У умовах цифрової війни українці все частіше стикаються з загрозами в мережі, але водночас категорично проти перетворення боротьби з ними на інструмент цензури. Про це свідчать результати масштабного соціологічного дослідження, проведеного у липні 2026 року.
Компанія Active Group провела опитування під назвою «Незаконний контент в Інтернеті: сприйняття загроз та підтримка регулювання». Дослідження, виконане за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology», виявило тривожну тенденцію: більшість громадян не відчувають себе захищеними від дезінформації та терористичного контенту.
Дезінформація як головна загроза
Статистика показує, що за останній рік 58% українців стикалися в інтернеті з дезінформацією. Частка тих, хто не зустрічав подібного контенту, становить лише 23,4% — це помітне зниження порівняно з травневими показниками (14,9%).
Відчуття безпеки в мережі також залишається низьким. Лише 37,7% респондентів відчувають себе захищеними від небезпечного або терористичного контенту. Незважаючи на те, що цей показник виріс порівняно з травнем (34,5%), більше половини опитаних (56,6%) досі відчувають вразливість.
Кому довірять чистку інтернету?
Питання про те, хто має визначати та видаляти незаконний контент, викликає у українців серйозні суперечки. Лідером довіри залишаються спецслужби: 39,7% респондентів готові делегувати ці повноваження Службі безпеки України (СБУ), хоча у травні цей показник був вищим — 44,3%.
Значно менше довіри викликають інші інститути:
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електрозв'язку — 14,8%;
- Громадські організації — 14,2%;
- Онлайн-платформи — 13,7%;
- Нацрада з питань телебачення і радіомовлення — 11,8%;
- Суди — 8,4%.
Варто зазначити, що рівень невизначеності зростає: 20,9% затруднилися з відповіддю, а 18,4% не довіряють жодній із перелічених структур.
Страх перед тиском та помилками
Головне занепокоєння громадян пов'язане з ризиками регулювання. 32,2% респондентів бояться помилкового видалення легального контенту, а 30,4% бояться, що механізми контролю будуть використані для тиску на опозицію.
У виборі між свободою та безпекою суспільство розділене майже порівну. 48% українців схильні до пріоритету свободи (20,6% обирають максимальну свободу, 27,4% — більше свободи), тоді як 40,5% ставлять на перше місце безпеку.
Європейські стандарти та громадський контроль
Підтримка правил видалення контенту, що відповідають європейським стандартам, знизилася з 67,2% у травні до 56,1% у липні. Частка противників за цей час зросла з 16,6% до 27,2%.
Директор Active Group Олександр Позній наголошує: українці готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод. Суспільство очікує максимальної прозорості рішень та незалежного контролю. Тільки за таких умов механізми боротьби з незаконним контентом зможуть отримати достатній рівень довіри.