У вересні 2026 року дослідницька компанія Active Group завершила черговий запуск всеукраїнського дослідження «Безпека в мережі», результати якого фіксують стійкий суспільний попит на регулювання інтернет-контенту в Україні. Згідно з даними, опублікованими РБК-Україна, 80,4% респондентів підтримали введення чітких правил щодо видалення або блокування незаконного та терористичного контенту. При цьому респонденти підкреслюють: підтримка регулювання не означає беззаперечної довіри до механізмів контролю — українці очікують прозорих процедур, обґрунтування рішень та реальної можливості оскаржити дії модераторів.

Проблема залишається, але сприйняття змінюється

Динаміка ключових показників за пів року демонструє неоднозначну картину. Якщо у травні 2026 року 73,5% українців вважали поширення незаконного контенту серйозною або скоріше серйозною проблемою для країни, то до вересня ця частка знизилася до 64,5%. Одночасно частка тих, хто не вважає проблему серйозною, зросла з 17,7% до 22,9%. На перший погляд, це може інтерпретуватися як «привикання» до цифрових загроз. Водночас паралельно фіксується зростання реальної зустрічі з небезпечним контентом: частка респондентів, які стикалися з дезінформацією, зросла з 59,1% до 63%, а з радикальним контентом — з 14,4% до 23,1%. Єдиний показник, що продемонстрував зниження, — повідомлення про шахрайство та фішинг (з 64,8% до 52,6%).

Хто несе відповідальність: автори, платформи чи держава

Питання про те, хто повинен нести основну відповідальність за небезпечний контент у мережі, українці розподіляють між кількома суб'єктами. Найчастіше — 40,9% респондентів — відповідальність покладається безпосередньо на авторів контенту. Майже стільки ж, 39,9%, називають власників сайтів та онлайн-сервісів. Порівняно з травнем зменшилася частка респондентів, які перекладають основну відповідальність на правоохоронні органи, онлайн-платформи та соціальні мережі. Водночас частіше стали звучати позиції про спільну відповідальність усіх учасників екосистеми та про роль самих користувачів у формуванні цифрового середовища.

Страх зловживань та цензури

Попри високу підтримку чітких правил, респонденти виділяють суттєві ризики їх застосування. Найбільше українців турбує можливість зловживань з боку регулятора або держави — так вважають 54,8% респондентів. Обави щодо можливої цензури за пів року зросли з 38,9% до 43,8%. Водночас менше респондентів називають ризиками втручання в приватність та корупцію. Для користувачів критично важливі прозорі процедури: 51,5% вважають, що закон має чітко визначати підстави для видалення контенту, 47,4% вимагають обов'язкового обґрунтування таких рішень, а 38,9% наполягають на праві користувача оскаржити видалення. Більш жорсткі механізми знаходять меншу підтримку: лише 32,9% згодні з видаленням шкідливого або терористичного контенту протягом години після запиту або скарги, а звіти платформ про модерацію підтримують лише 19,2%.

Протирічливі дані

Результати опитування містять кілька помітних внутрішніх напружень, які важливо враховувати при інтерпретації. З одного боку, 80,4% респондентів підтримують введення чітких правил блокування, а 55,1% вважають потрібним впровадження правил модерації, подібних до європейських. З іншого боку, 53,2% респондентів, обираючи між свободою та безпекою в інтернеті, схильні саме до свободи (23,1% — за максимальну свободу, 30,1% — скоріше за свободу), тоді як безпеку як пріоритет обрали лише 33,7%. Крім того, зниження частки тих, хто вважає незаконний контент серйозною проблемою (з 73,5% до 64,5%), парадоксальним чином збігається зі зростанням реальної зустрічі з радикальним контентом (з 14,4% до 23,1%). Це може свідчити про те, що частина респондентів не завжди коректно оцінює масштаб загрози, або що сприйняття «серйозності» проблеми зміщується в бік прийняття як норми. Нарешті, 64,3% готові підтримати європейські стандарти модерації, але лише за умови їх відповідності європейським нормам — тобто підтримка надається умовно і залежить від якості реалізації.

Коментар дослідників

«Ці результати показують, що суспільний попит не зводиться до простого посилення контролю над контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі та зрозумілих меж для самого регулювання», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній. За його словами, довіра до таких правил буде в значній мірі залежати від прозорості процедур та можливості оскаржити рішення. Таким чином, ключовою умовою легітимності майбутнього регулювання стає не жорсткість санкцій, а інституційна прозорість та судовий захист користувача.