Російські обстріли друкарень і складів призвели до того, що, за оцінками галузі, знищено майже половина річного обсягу випуску книг в Україні. Втрати можуть сягати 15 млн примірників — від художньої літератури до шкільних підручників. Про це свідчить матеріал РБК-Україна «Ми ще поборемося»: як видавництва рятують книги від ударів і чому неминуче піднімуться ціни.
Страхувальний вакуум: книги залишаються без захисту
Головна системна проблема, на яку вказують керівники видавництв, — відсутність страхування товарних запасів. За словами головного редактора BookChef Євгена Широноса, компанії страхують виробничі потужності — будівлю та обладнання, — але не товар в обігу. «Минулого року ми намагалися знайти страхову, яка погодилася б страхувати саме товари в обігу, але марно», — визнав він. У видавництві «Ранок» підтвердили: державна програма страхування на прифронтових територіях покриває лише нерухомість та обладнання, тоді як самі книги не страхуються. «Без страхування немає сенсу відновлюватися», — констатував генеральний директор Віктор Круглов.
Ставки, які бізнес не витягне
СЕО та співзасновниця видавництва Vivat Юлія Орлова зазначила, що компенсацій від держави немає, а доступного для книжкового бізнесу страхування також не існує. За її словами, страхові компанії пропонують умови, за яких вартість поліса може становити 17–19% від вартості майна. «Для видавничого бізнесу такі ставки — економічно неприйнятні», — наголосила Орлова. Вона підкреслила, що горять не лише готові книги, а й поліграфічні матеріали, папір і фарба, а видавництвам потрібні кошти на передоплату друкарням, а друкарням — на закупівлю матеріалів: увесь ланцюжок працює в умовах надзвичайно високих ризиків.
Зустрічі з міністерствами без результату
Нещодавно низка видавництв зустрілася з профільними міністерствами щодо питання компенсації збитків. Водночас, як повідомив Широнос, конкретного механізму допомоги чи компенсації поки немає. Орлова додала, що йдеться не лише про разову компенсацію, а й про створення системних інструментів, які дозволять книжковому бізнесу працювати та відновлюватися в умовах постійного військового ризику. За її словами, необхідні особливі умови для сфери книгодруку та її системна підтримка, оскільки зараз усі збитки від обстрілів лягають на плечі книговидавців.
Релокація та децентралізація складів
Частина видавців намагається знизити ризики перенесенням складів у західні регіони. Водночас, як пояснив Широнос, уже відчувається дефіцит відповідних приміщень: для книг необхідні специфічні умови зберігання та певна температура, тому підходять не будь-які будівлі. У пресслужбі «Наш формат» зазначили, що видавці переглядають ризики, релокуються, диверсифікують місця зберігання та розподіляють запаси між більш безпечними містами, оскільки зберігати великі обсяги в одному місці стає небезпечніше. Варіант вивозу друкованих видань за кордон не розглядається: за словами Широноса, це подвоїть логістику, а в Vivat додали, що при ввезенні книг з-за кордону втрачається податкова пільга за ПДВ. У видавництві також повідомили про розгляд децентралізації фулфілменту, над якою вже працює «Нова пошта», та про необхідність програмного забезпечення та професійної складської логістики для швидкої збірки замовлень з різних точок.
Суперечливі дані
У оцінках масштабу втрат джерела розходяться. У матеріалі РБК-Україна та в заголовку одного з випусків видання йдеться про те, що знищено «майже половина» річного обсягу випуску книг, а втрати можуть сягати 15 млн примірників. При цьому в публікації ділового видання Delo.ua формулювання інше: за місяць Росія, за їхніми даними, знищила третину всіх книг, виданих Україною за рік. Різниця може пояснюватися різними часовими перерізами (місяць проти накопиченого періоду) та методикою підрахунку, однак точний сукупний обсяг втрачених тиражів на момент публікації однозначно не зафіксований жодним джерелом.
Що це означає для читачів
Сумісність факторів — відсутність страхування, неприйнятні страхові ставки, дефіцит складських площ та подорожчання логістики — за оцінками галузі, неминуче відобразиться на цінах на книги. Видавництва підкреслюють, що без системної державної підтримки та зміни підходів до страхування відновлення книжкового ринку в умовах військових ризиків буде вкрай ускладнене.
