Український оборонно-промисловий комплекс переосмислює роль людини в управлінні розвідувальними безпілотниками. За оцінкою виробників, у майбутньому дрони-розвідники зможуть виконувати політ у задану точку та назад без постійної участі оператора. Частину цих функцій уже реалізовано на практиці, проте спостереження, виявлення та ідентифікацію об'єктів поки що виконує людина. Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна «Очі» розвідки: як працюють дрони-розвідники в Україні та чи зможуть літати без операторів».

Два головні тренди: здешевлення та автономність

У TAF Industries називають два основні напрями розвитку галузі. Перший — здешевлення та спрощення виробництва базових бортів, щоб зробити їх масовими та доступними для підрозділів. Другий — підвищення автономності систем: оскільки люди виснажуються, а підготовка операторів потребує часу, розробники створюють взаємопов'язані екосистеми. В «Атлон Авіа» вважають, що основним напрямом має стати перехід від керованих оператором БпЛА до інтелектуальних ротизованих систем.

Як працює «екосистема»: від машинного зору до командного пункту

У моделі, яку описують у TAF Industries, дрон самостійно знаходить ціль, виділяє її алгоритмами машинного зору та автоматично передає координати на командний пункт. Той, своєю чергою, одразу перенаправляє їх на ударні засоби. За словами Едуарда Лисенка з Vyriy Industries, головним критерієм зараз є ефективність за співвідношенням вартості та кількості успішних місій: дрон за 100 тисяч доларів зі 100 вильотами обходиться у 1000 доларів за виліт, а за 10 тисяч — у 100 доларів. За його словами, усі дрони рухатимуться до більшої автономності та використання ШІ, а питання лише в тому, чи доведеться оператору постійно стежити за відео або реагувати на сповіщення системи.

Що вже реалізовано сьогодні

Наразі вже реалізовано автоматичний політ за заданим маршрутом, вихід у зону інтересу та повернення до точки посадки. Власне бойове завдання — спостереження, виявлення та ідентифікацію об'єктів — як і раніше, виконує оператор. Таким чином, автономність на поточному етапі охоплює переважно навігаційну частину місії, а аналітичну залишає за людиною.

Людина залишається в контурі: хто приймає рішення

Найближчими роками автоматичні системи самостійно виявлятимуть і супроводжуватимуть цілі в певних секторах, проте рішення про ураження залишатиметься за людиною. Оператор при цьому виконуватиме функцію контролера, що підтверджує цілі, вибрані алгоритмом. У Skyeton додають, що розробники прагнуть мінімізувати фізичну присутність людини в небезпечних процесах і залучати її лише для остаточного рішення.

«Система систем»: узгоджена робота платформ

Важливим напрямом називають «систему систем», коли кілька платформ із різними сенсорами працюють узгоджено. Наприклад, один літак забезпечує оптичне спостереження, інший працює з радаром, ще один — із засобами радіорозвідки. такий підхід дозволяє об'єднати дані різнорідних датчиків у єдину картину та знизити навантаження на окремого оператора, зберігаючи при цьому людський контроль над фінальним етапом застосування сили.