Внутрішній туризм не зник, а помітно перебудувався
За оцінкою засновника туристичного порталу «На море і в гори» Олексія Войцеховського, український внутрішній туризм за час війни не зник, хоча й скоротився порівняно з довоєнними показниками. Ключова зміна, на його думку, — у самій логіці попиту: туристи перестали обирати відпочинок за простим принципом «море — отже море, гори — отже гори» і почали оцінювати весь сценарій поїздки в цілому. Автор наголошує, що його висновки базуються не на разовому сезонному зрізі, а на багаторічному відстеженні поведінки користувачів його сервісу та на постійному спілкуванні з власниками житла на морських курортах і в Карпатах. Саме довга дистанція, за його словами, дозволяє відокремити стійкі тренди від випадкових факторів — погоди, відключень електроенергії чи локальних змін у безпеці.
Від простого вибору до оцінки всього сценарію та психологічного відновлення
Войцеховський зазначає, що сучасному туристу стало складніше прийняти рішення: людина все частіше зважує не лише ціну, фотографії та розташування, а й те, за що готова платити, заради чого готова їхати далеко і що саме має подарувати їй кілька днів поза звичним напруженим життям. Окремо він виділяє фактор психологічного відновлення, який раніше обговорювався значно менше. Після кількох років війни відпочинок для багатьох став способом змінити ритм, виспатися, побути з родиною та повернути відчуття «завершеності» життя. За оцінкою автора, саме цей емоційний компонент сьогодні визначає найпомітніші зміни в уподобаннях мандрівників.
Море повертається сильніше, ніж можна було очікувати
У поточному сезоні, за спостереженнями порталу, фіксується дуже високий інтерес до морського відпочинку — фактично найпомітніший за весь період після початку повномасштабної війни. На перший погляд це виглядає парадоксом: безпекова ситуація залишається складною, особливо в Одесі, де зберігаються повітряні тривоги, ризики та питання використання пляжів у популярних локаціях. Однак поведінка туристів, за словами Войцеховського, свідчить, що потреба хоча б ненадовго повернутися до звичного літнього сценарію виявилася дуже сильною. Для людини, що живе в постійному напруженні, море перетворюється не просто на сонце і пляж, а на спогад про нормальне життя — можливість прокинутися не від сирени, а від шуму хвиль і на кілька днів відчути, що життя складається не лише з новин і тривог.
Географія попиту розширюється, а туристи йдуть на компроміси
Важливим наслідком зростання інтересу до моря є готовність мандрівників до компромісів. Якщо раніше людина могла відмовитися від поїздки через невелику різницю в комфорті чи відсутність звичної інфраструктури, то тепер частина туристів приймає певні незручності заради самого факту відпочинку на морі. Тому в цьому сезоні увага розподіляється не лише в бік традиційно популярної Одеси, а й у бік курортних локацій, які ще недавно здавалися менш очевидним вибором: Залівець, Кароліно-Бугаз, Коблево та інші прибережні території. Працює проста логіка: коли в одному місці житло дорожчає і стає важче знайти вільні варіанти, турист починає дивитися ширше, і будь-яка локація з морем, нормальним доступом і мінімальним набором послуг стає конкурентом для найвідоміших точок. Внаслідок цього морський відпочинок поступово перестає бути історією про одну-дві відомі локації, а попит розподіляється ширше.
Уточнення: це експертне спостереження, а не державна статистика
Важливо враховувати природу наведених даних. Войцеховський прямо зазначає, що його висновки — це не соціологічне опитування і не державна статистика, а практичне спостереження за реальною поведінкою аудиторії одного конкретного туристичного сервісу. Це означає, що відображена динаміка добре описує тренди всередині аудиторії порталу, але не є репрезентативною вибіркою по всій країні. Крім того, автор сам наголошує, що один сезон може бути оманливим: на нього впливають погода, відключення електроенергії та зміни в безпеці. Тому описувані зрушення — зростання інтересу до моря, розширення географії, акцент на психологічному відновленні — слід сприймати як стійку тенденцію, зафіксовану на довгій дистанції, а не як точний кількісний замір ринку.
