У Верховній Раді під час години запитань до уряду міністр освіти і науки України Андрій Бутенко представив дані щодо готовності шкіл та дитячих садків до роботи в умовах повітряних тривог та відключень електроенергії. За його словами, укриттями охоплено 82% учнів та вихованців дитячих садків, однак лише 42% шкіл здатні продовжувати навчання під час тривоги, а не лише ховати дітей в укритті. Це означає, що значна частина закладів освіти поки що не готова вести повноцінний навчальний процес у період повітряних тривог.

Укриття: охоплення та якість

Міністр наголосив, що не всі наявні укриття пристосовані для проведення занять. На облаштування захисних споруд торік було виділено 6 млрд гривень, з яких вперше 1 млрд гривень спрямували на дитячі садки. За даними Бутенка, роботи стартували за 131 проєктом, 13 із них уже завершено, а понад 40 перебувають на завершальному етапі. Це свідчить про те, що програма створення укриттів у закладах освіти ще не завершена і потребує продовження фінансування та будівництва.

Енергетична стійкість шкіл

Понад 9 тисяч шкіл, або 87% від загальної кількості, оснащені резервними джерелами живлення, які дозволяють працювати понад вісім годин. Серед них — генератори, енергетичні установки та сонячні панелі. За словами міністра, понад 90% шкіл, які зараз працюють очно або у змішаному форматі, також забезпечені такими джерелами живлення. Уряд додатково виділив 500 млн гривень на енергетичну стійкість закладів освіти, а прифронтові регіони отримали 1,5 млн гривень у межах програми ЮНІСЕФ.

Формати навчання та адаптація до тривог

На початку жовтня майже 70% шкіл працювали очно, понад 19% — у змішаному форматі, а 11% — дистанційно. Загалом цього навчального року навчання розпочали близько 3,4 млн дітей. На тлі посилення російських атак заклади освіти змушені змінювати формат роботи: у громадах, де припинилося підвезення учнів, Міністерство освіти і науки рекомендує переходити на дистанційне навчання. Бутенко зазначив, що там, де виникають проблеми з підвезенням дітей, громади та обласні військові адміністрації мають шукати можливості використання резервів пального для шкільних автобусів.

Алгоритми дій та пріоритети предметів

Міністр також вказав на необхідність адаптувати навчальний процес до тривалих повітряних тривог та розробляти чіткі алгоритми дій для закладів освіти. Раніше МОН підготувало рекомендації на випадок тривалих тривог та відключень світла: дозволено поєднувати очний і дистанційний формати, скорочувати уроки, застосовувати асинхронне навчання та діяти за п'ятьма рівнями реагування залежно від тривалості знеструмлення. Якщо укриття не вміщує всіх учнів, пріоритет надається математиці, природничим наукам, мовам, громадянській освіті та історії. Школи також зобов'язані підготувати запаси води, їжі та пального щонайменше на 48 годин.