Об'єднання «Укрметалургпром» звернулося до Міністерства економіки та довкілля України з проханням врегулювати механізм продажу металобрухту державними підприємствами та забезпечити прозорі, однакові для всіх учасників ринку правила. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на лист, адресований очільнику Мінекономіки Олександру Кравченку. У документі металургійна галузь наполягає на тому, що при запровадженні аукціонів із продажу брухту не повинні створюватися виняткові умови для державних компаній, а стартова ціна лотів має формуватися на ринковій основі.

Проти окремого експортного механізму для «Укрзалізниці»

У зверненні наголошується, що металобрухт «Укрзалізниці» є важливим джерелом стратегічної сировини для української металургії. В галузі вважають, що максимальний обсяг такого брухту має реалізовуватися та перероблятися всередині країни, оскільки це забезпечує зайнятість, податкові надходження та виробництво продукції з високою доданою вартістю. Саме тому «Укрметалургпром» виступив проти можливого створення окремого механізму експорту металобрухту для державних компаній. На думку об'єднання, такі винятки можуть створити нерівні умови конкуренції, ризики зловживань і тіньових схем, а також призвести до прямих втрат державного бюджету. У документі формулювання звучить прямо: «Будь-які винятки для держкомпаній — це можливості для схем і прямих втрат бюджету. Однакові правила для всіх цей ризик усувають».

Готовність викуповувати 65–95% обсягів на внутрішньому ринку

Металурги заявили про готовність активно купувати металобрухт «Укрзалізниці» на внутрішньому ринку. За даними «Укрметалургпрому», «Метінвест» та «Інтерпайп» уже зараз готові викуповувати не менше 65–70% обсягів, що виставляються на торги, за умови ринкового формування стартової ціни. Після повноцінного відновлення роботи металургійних підприємств ця частка, за оцінкою об'єднання, може зрости до 90–95%. Таким чином, галузь пропонує затвердити чіткий план реалізації металобрухту «Укрзалізниці» на 2027 рік саме на внутрішньому ринку, відмовившись від проєктів рішень, що передбачають скасування нульової квоти на експорт металобрухту для держпідприємств у листопаді–грудні 2026 року та далі з 2027 року.

Фінансова математика: 16 млн євро проти 22,6 млн надприбутків трейдерів

У листі наведено конкретні розрахунки. За оцінкою об'єднання, при нульовій стартовій ціні на аукціоні експортних квот потенційний надприбуток експортерів може досягти 22,6 млн євро, тоді як бюджет не отримає нічого від продажу квоти. При стартовій ціні 80 євро за тонну бюджет отримає близько 16 млн євро при квоті у 200 тис. тонн, а експорт залишатиметься прибутковим для трейдерів. Принципи можливих аукціонів на експортні квоти, переконані в УМП, також мають бути ринковими — стартова ціна повинна становити не менше 80 євро за тонну.

Тінь «сірих» схем: попередження GMK Center

Контекст звернення посилюється раніше озвученим попередженням аналітичного центру GMK Center. На його думку, скасування нульової квоти на експорт металобрухту для держпідприємств може повернути старі «сірі» схеми, коли український металобрухт вивозили до ЄС без мита, переоформляли та далі відправляли до Туреччини. Фактично це дозволяло обходити експортне мито у 180 євро за тонну. У результаті трейдери заробляли на вивезенні сировини, а бюджет втрачав десятки мільйонів євро. Різниця для держави суттєва: експорт однієї тонни металобрухту дає бюджету лише 50–100 гривень, тоді як ринкова вартість тонни на міжнародних ринках вимірюється сотнями євро.

Звернення «Укрметалургпрому» фіксує наростаючу напругу в галузі навколо питання розподілу стратегічної сировини між внутрішнім переробним сектором та експортним каналом. На тлі підготовки регуляторних рішень на 2027 рік позиція металургів — на користь максимальної локалізації переробки та єдиних правил для приватних і державних учасників — стає одним із ключових аргументів у дискусії з Мінекономіки.