Кабінет міністрів України вніс масштабні зміни до постанови №44 від 12 січня 2022 року, яка регулює порядок присудження та позбавлення ступеня доктора філософії (PhD). Нововведення покликані зробити процедуру захисту прозорішою, а реакцію на академічні порушення — жорсткішою та невідворотнішою. Зміни стосуються як самих здобувачів наукових ступенів, так і вищих навчальних закладів, на базі яких проходять захисти дисертацій.

Суть реформи та види порушень

Згідно з новими правилами, чітко розмежовуються дві принципово різні ситуації: процедурні порушення та прояви недоброчесності. У першому випадку йдеться про припинення дії рішень разових спеціалізованих вчених рад через недотримання встановленого регламенту. У другому — про позбавлення вже присудженого ступеня доктора філософії. Якщо в дисертації або супутніх наукових публікаціях будуть виявлені факти плагіату, фабрикації чи фальсифікації, наукового ступеня зможуть позбавити навіть через багато років після його здобуття, оскільки термін давності щодо таких порушень законодавчо не передбачено.

Відповідальність вишів та вимоги до публікацій

Реформа покладає персональну та інституційну відповідальність не лише на авторів наукових робіт, а й на приймаючі організації. Якщо уповноважений орган або Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти підтвердить факт плагіату, навчальний заклад строком на один рік позбавляється права створювати разові спецради за відповідною спеціальністю. Крім того, посилено вимоги до публікацій: самоплагіат виключається із заліку, в одному номері журналу дозволено публікувати не більше одної статті здобувача, а профільність наукових праць тепер оцінюється за реальним змістовним зв'язком, а не за формальним збігом ключових слів.

Суперечливі дані

Незважаючи на прагнення міністерства впорядкувати наукову сферу, експертне співтовариство та представники академічних кіл висловлюють різні думки щодо нових механізмів. Частина фахівців побоюється надмірної бюрократизації та можливих зловживань при розгляді скарг уповноваженими органами вишів. Інша частина експертів наполягає на тому, що безстрокова відповідальність за академічну недоброчесність є абсолютно необхідним заходом для очищення української науки від неякісних і скомпрометованих дисертацій, хоча процедура апеляції через НАЗЯВО вимагає додаткових правових гарантій захисту прав учених.