Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), офіційно завершив поетапний запуск своєї системи. Станом на 30 вересня 2026 року для подачі заяв відкриті всі 43 категорії, які охоплюють матеріальну, фізичну та моральну шкоду громадян і держави. Ця подія знаменує собою важливий рубіж у створенні всеосяжного міжнародного компенсаційного механізму, покликаного притягнути агресора до фінансової відповідальності.
Передісторія та масштаби компенсаційного механізму
Поетапний запуск системи подачі заяв до RD4U стартував 2 квітня 2024 року і тривав понад два роки. За цей час платформа зазнала значного розширення, включаючи інтеграцію нових напрямів для постраждалих громадян, бізнесу та державних інституцій. За словами голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, за раніше відкритими категоріями українці вже подали близько 200 тисяч заяв. Тепер же перелік повністю укомплектований, і кожен потерпілий отримав юридично оформлений шлях до відшкодування втрат через онлайн-портал державних послуг «Дія».
Структура 43 категорій: від фізичної шкоди до інфраструктурних втрат
Остаточний перелік охоплює весь спектр трагічних наслідків російської агресії і ділиться на три великі групи. Перша група включає чотири категорії фізичної шкоди, такі як тілесні ушкодження, випадки сексуального насильства, катування, а також примусова праця чи незаконна служба. Друга група — це 29 категорій майнової шкоди, куди входять зруйноване або пошкоджене житло, знищений бізнес, масштабні втрати інфраструктури та різні економічні витрати. Третя група об'єднує десять категорій моральної шкоди, включаючи вимушене переміщення осіб, загибель або зникнення безвісти близьких родичів, незаконне позбавлення волі, примусову депортацію дорослих і дітей, а також втрату доступу до якісної медицини та освіти.
Подальші кроки: від Секретаріату Реєстру до Компенсаційної комісії
Подані громадянами та державою заяви опрацьовуються Секретаріатом Реєстру збитків. Ті документи, які успішно проходять встановлені критерії прийнятності, вносяться до бази даних за офіційним рішенням Ради Реєстру. На наступному етапі вони будуть передані до Міжнародної Компенсаційної комісії. Нагадаємо, конвенція про створення цього ключового органу була прийнята 16 грудня 2025 року на спеціальній Дипломатичній конференції в Гаазі. Станом на 17 вересня 2026 року документ підписали 40 сторін, а ратифікували дев'ять держав і Європейський Союз. Для повноцінного набуття чинності Конвенцією та старту роботи Комісії необхідно сумарно 25 ратифікацій, після чого фінальним елементом стане спеціальний компенсаційний фонд для виплат постраждалим.
Суперечливі дані
Під час висвітлення запуску фінальних категорій Реєстру збитків деякі експертні майданчики та аналітичні видання акцентували увагу на різниці в оцінках термінів повноцінного функціонування самого компенсаційного фонду. Якщо офіційні особи роблять наголос на завершенні формування інституційної бази (підписання Конвенції в Гаазі та поточні ратифікації дев'ятьма країнами і ЄС), то незалежні юридичні оглядачі вказують на потенційні бюрократичні затримки під час збору 25 необхідних ратифікацій. Крім того, дискусійним залишається питання оперативного опрацювання сотень тисяч заяв Секретаріатом, враховуючи колосальний обсяг інформації, що надходить через портал «Дія», та необхідність верифікації кожного складного кейсу.
