Близько двадцяти містах Німеччини пройшли масові вуличні акції проти ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). За даними організаторів, загалом у демонстраціях взяли участь близько 150 тисяч людей. Учасники тримали плакати з гаслами «Заборонити AfD зараз» та «Демократії не потрібні альтернативи», а також вивіщували веселкові та інші прапори. Акції координувала кампанія, що виступає за заборону AfD, до неї приєдналася й організація Campact. Протести стали прямим відгуком на переконливу перемогу партії на земельних виборах у Саксонії-Ангальтені, що відбулися 6 вересня.

Причини та контекст: результат виборів у Саксонії-Ангальтені

Ключовим тригером акцій став підсумок голосування в Саксонії-Ангальтені: AfD отримала там майже 44% голосів, значно обійшовши Християнсько-демократичний союз, який набрав близько 17% за підтримки канцлера Фрідріха Мерца. Такий розрив став одним із найвищих результатів партії за останній час і, за оцінками спостерігачів, посилить тривогу в суспільстві щодо її впливу на федеральну та земельну політику. Саме на цьому тлі громадянські кампанії вирішили синхронізувати протести одразу в кількох містах, щоб показати широту суспільного неприйняття ультраправого курсу.

Голоси організаторів та склад учасників

Керівник Campact Крістоф Бауц заявив, що на вулиці вийшли представники широкого спектру громадянського суспільства, а мета протестів — не допустити приходу до влади тих, кого він назвав «ворогами конституції». Організатори наголошують, що акції мають мирний характер і спрямовані на захист демократичних інституцій. У кадрах із місць протестів видно щільні натовпи, підняті руки, плакати та прапори, що свідчить про високу мобілізацію учасників у різних містах одночасно.

Контрдемонстрації прихильників AfD у Берліні

У Берліні паралельно пройшли й окремі акції прихильників AfD. У контрдемонстрації, зокрема, брала участь Крістин Брінкер — провідна кандидатка партії на майбутніх виборах до земельного парламенту Берліна. Наявність протилежних маршів підкреслює поляризацію суспільної думки: там, де одні закликають до заборони партії, інші публічно демонструють підтримку її кандидатів напередодні нового виборчого циклу.

Суперечливі дані

Є розбіжність у оцінці масштабу акцій. Організатори заявляють про приблизно 150 тисяч учасників загалом по всіх містах, тоді як у низці редакційних формулювань подію описують стриманіше — як участь «десятків тисяч» людей. Цифра у 150 тисяч названа самими організаторами й не підтверджена незалежним підрахунком, тому її слід сприймати як верхню оцінку. Сам факт проведення масових протестів у низці міст при цьому не оскаржується жодною зі сторін.

Вибори 20 вересня та наслідки для України

Наступні два земельні вибори в Німеччині заплановані на 20 вересня, зокрема в Берліні, і опитування прогнозують AfD сильний результат і на цих виборах. На цьому тлі в публічній дискусії наголошується, що Німеччина розглядає обмеження доступу членів AfD до відомостей про війну, побоюючись витоків інформації в Росію. Раніше один із лідерів партії закликав зняти санкції проти Кремля та припинити допомогу Україні, а AfD публічно хвалила Віктора Орбана за прив'язку енергосистеми Угорщини до поставок із Москви. Екс-консул України в Мюнхені, ректор Українського вільного університету Дмитро Шевченко зазначав, що перемога AfD може вплинути на характер допомоги Берліна Україні та українцям, розмежовуючи при цьому військову підтримку та допомогу біженцям. Таким чином, протести 13 вересня стали не лише внутрішньополітичною подією, а й індикатором того, як німецьке суспільство оцінює ризики для своєї зовнішньої та оборонної політики.