Станом на жовтень 2026 року валютний ринок України зіткнувся з безпрецедентним викликом: офіційний курс долара вперше в історії подолав психологічну позначку у 45 гривень. Економічна ситуація характеризується підвищеною волатильністю, викликаною фундаментальними проблемами в експортних галузях країни. Аналітики наголошують, що поточне послаблення національної валюти не є випадковим, а стало прямим наслідком системних обмежень, з якими зіткнулася економіка.

Основні причини девальваційного тиску

Ключовим фактором, що дестабілізує ринок, стала тривала блокада морських портів, яка критично обмежила можливості для експортних операцій. Традиційно металургійна галузь була «хребтом» валютних надходжень, проте сьогодні вона переживає глибоку кризу. Фактична зупинка ключових підприємств металургійного сектору призвела до того, що приплив експортної виручки скоротився до мінімальних значень, створюючи хронічний дефіцит пропозиції валюти на міжбанку.

Роль Національного банку та резервів

Для запобігання обвальній девальвації Національний банк України змушений вдаватися до масованих інтервенцій. Статистика за дев'ять місяців 2026 року виглядає тривожно: обсяг проданої з резервів валюти досяг 38,5 млрд доларів, що значно перевищує показники аналогічного періоду минулого року (26 млрд доларів). Тільки у вересні регулятор був змушений реалізувати 5,5 млрд доларів, щоб утримати ситуацію під контролем. Попри це, експерти зазначають, що приплив міжнародної фінансової допомоги поки що дозволяє згладжувати коливання курсу.

Прогнози експертів до кінця року

Аналітичні центри та банки вже представили свої очікування щодо курсу на кінець 2026 року. Консенсус-прогноз вказує на діапазон 45,5–46,6 грн/долар. Зокрема, Райффайзен Банк прогнозує курс на рівні 46,6 грн, компанія ICU — 45,8 грн, а Concorde Capital очікує показник близько 45,5 грн за долар. Економісти попереджають: якщо обмеження на морські перевезення та простій промисловості зберігатимуться, тиск на золотовалютні резерви лише зростатиме, що вимагатиме від влади пошуку нових механізмів захисту фінансової стабільності.

Суперечливі дані

Існує різниця в оцінках впливу імпорту на курс гривні. Офіційні звіти регулятора наголошують на експортних втратах як на основному драйвері дефіциту. Водночас незалежні експерти вказують на невраховане зростання імпорту, пов'язане із закупівлею комплектуючих для оборонного виробництва, що створює прихований попит на валюту. Ці версії не суперечать одна одній прямо, але зміщують акценти: уряд бачить проблему у нестачі доходів від експорту, тоді як ринок бачить її у зростанні державних витрат на імпорт.