16 серпня 2026 року Центр протидії дезінформації (ЦПД) опублікував аналіз нової хвилі пропагандистської кампанії в Росії, спрямованої на вербування молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Основний акцент робиться на залученні студентів, яким пропонують «спеціальний формат контракту», який нібито дозволяє поєднувати службу з навчанням у виші. Як приклад активно використовується історія хлопця з Донецька, який, за словами пропагандистів, успішно вчиться і служить одночасно.

Романтизація служби та обіцянки «золотих гір»

Російські пропагандистські ресурси системно створюють ілюзію безпечної та вигідної служби. У матеріалах підкреслюється можливість отримання високих соціальних гарантій, статусу та фінансової підтримки. Реальні ризики участі у бойових діях, а також масштаби втрат російської армії, навмисно замовчуються або відсуваються на другий план. Метою є формування у молоді хибного уявлення про війну як про кар'єрний ліфт або спосіб отримати освіту без відволікання від «служіння Батьківщині».

Ідентичність як ресурс для війни

Експерти ЦПД зазначають, що Кремль прагне не лише нав'язати жителям ТОТ російську ідентичність, але й перетворити це населення на живий ресурс для продовження агресії. На фоні значних втрат у живої силі, Москва активно шукає нові джерела поповнення рядів. Молодь з окупованих територій стає пріоритетною мішенню, оскільки вона найбільш вразлива до ідеологічної обробки та адміністративного тиску.

Зникнення кордонів: адміністративна окупація

Паралельно з вербувальною кампанією, Росія вживає заходів щодо юридичного закріплення окупації. Як повідомляють джерела, ФСБ планує скасувати прикордонні зони на окремих ділянках Ростовської та Воронезької областей, що межують з окупованими територіями України. У МЗС України вважають, що таким чином Москва намагається стерти адміністративний кордон і створити видимість остаточного «включення» захоплених українських земель до складу РФ, що спростить мобілізацію та логістику для російських військ.

Протирічливі дані

Існує явний розрив між пропагандистськими обіцянками та реальністю. З одного боку, російські ЗМІ та агітатори стверджують, що для студентів передбачено унікальний механізм поєднання навчання та служби, що гарантує збереження статусу та стипендії. З іншого боку, незалежні джерела та дані ЦПД вказують на те, що такі «пільгові» контракти часто є фікцією, а студенти, які їх уклали, фактично відправляються в гарячі точки без жодних гарантій безпеки чи можливості продовжувати навчання у звичному форматі. Розрив між декларованою «турботою» та реальним станом справ залишається ключовим інструментом дезінформації.