15 жовтня у селі Шапурі Вітебського району відбулася урочиста церемонія відкриття меморіального комплексу, присвяченого пам'яті воїнів з Узбекистану, які загинули в боях за визволення Вітебщини від німецько-фашистських загарбників у роки Другої світової війни. У заході взяли участь офіційні представники двох держав, місцеві жителі та рота почесної варти. На передньому плані церемонії — покладання вінків із стрічками у кольорах узбецького прапора та урочисте шикування військовослужбовців біля стели з написом «Вічна пам'ять полеглим у боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини 1941–1945».

Місце вирішальних боїв операції «Багратіон»

Село Шапурі в роки війни стало одним із ключових пунктів прориву німецької оборони на Вітебському напрямку в ході стратегічної операції «Багратіон». Саме тут, за даними місцевої влади, зосереджене одне з найбільших братських військових поховань у Білорусі. У цій братській могилі, згідно з інформацією, озвученою на церемонії, поховані близько 18 тисяч радянських солдатів, з яких 729 — воїни, мобілізовані з Узбекистану. Голова Вітебського райвиконкому Сергій Єгоров наголосив, що на всій вітебській землі поховані понад 1 300 воїнів-узбекистанців, що робить це поховання не лише місцевим, а й загальнонаціональним пам'ятником пам'яті.

Вигляд меморіалу та деталі церемонії

Меморіальний комплекс включає встановлену на великому природному камені бронзову дошку, на якій узбецькою та російською мовами увічнено подвиг узбекистанських воїнів, які віддали життя за свободу. Поруч розташована стела з рельєфним зображенням солдатів та написом російською мовою, зверненим до полеглих у 1941–1945 роках. Під час церемонії почесна варта у парадній формі вишикувалася по обидва боки від центрального проходу, а делегації поклали вінки, перев'язані стрічками у кольорах узбецького прапора — зеленому, білому та червоному. Молодь та школярі тримали в руках картки з державними прапорами двох країн, що підкреслює освітній та виховний характер заходу.

Дипломатичне значення події

У церемонії відкриття взяли участь високопоставлені представники обох держав. З білоруського боку захід відвідав голова Вітебського облвиконкому Олександр Рогожник та інші офіційні особи області. З узбецького боку були присутні Надзвичайний і Полномочний Посол Республіки Узбекистан у Республіці Білорусь Нуриддін Мамаджанов та хокім Андижанської області Шухратбек Абдурахмонов. Присутність посла та регіонального керівника з Андижана — області, яка історично пов'язана з мобілізацією значної кількості воїнів на фронт, — надає події характеру офіційного міждержавного акту пам'яті.

Символ спільної історії та дружби народів

Встановлення меморіалу в Шапурях розглядається як прояв історичної справедливості та закріплення спільної пам'яті про подвиг, скоєний у роки Великої Вітчизняної війни. Для Білорусі це ще одне підтвердження того, що визволення регіону від окупантів було справою інтернаціональною, в якій брали участь воїни з усіх республік Радянського Союзу. Для Узбекистану — можливість публічно вшанувати пам'ять співвітчизників, чиї імена раніше не були увічнени на місці їхньої загибелі. Таким чином, меморіальний комплекс у Шапурях стає не лише об'єктом історичної пам'яті, а й символічним елементом зміцнення двосторонніх зв'язків між народами двох країн.