Сили оборони України за останні тижні вивели з ладу вісім фронтових бомбардувальників Су-34М, і, за оцінкою авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, відновити цей парк Росії вдасться лише приблизно через два роки роботи Новосибірського авіазаводу імені Чкалова. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву експерта. За його словами, вісім виведених з ладу машин — це дві третини повноцінної авіаційної ескадрильї ВКС РФ, а їх загальна вартість разом із наземним обладнанням оцінюється приблизно у 400 млн доларів.

Удари по відкритих стоянках

За даними Військово-Морських Сил ЗСУ, у ніч на 15 жовтня вони уразили російський аеродром у Воронезькій області, де, як стверджується, було знищено шість бомбардувальників Су-34М. Згодом ВМС повідомили про ще один результат: два Су-34 на аеродромі «Мариновка» у Волгоградській області були уражені береговим ракетним комплексом «Нептун». У заяві вказується, що літаки перебували на території 11-го змішаного авіаційного полку 4-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС і ППО. Українські військові наголосили, що Росія використовує Су-34 для ударів керованими авіабомбами по українських містах і позиціях Сил оборони.

Масштаб втрат за оцінкою експерта

Анатолій Храпчинський уточнює, що йдеться про шість уражених Су-34М у Борисоглібську та ще два літаки у свіжому звіті ВМС. Сумарно вісім виведених з ладу фронтових бомбардувальників, за його підрахунками, становлять дві третини повноцінної ескадрильї. Експерт оцінює вартість цих машин разом із наземним обладнанням приблизно у 400 млн доларів і зазначає, що дві операції ВМС фактично звели нанівець майже дворічну норму роботи заводу-виробника.

Два роки роботи заводу на межі можливостей

За оцінкою Храпчинського, побудова восьми нових Су-34М з нуля для Новосибірського авіазаводу імені Чкалова — це майже два роки роботи всього підприємства на межі його можливостей. Експерт наголошує, що завод працює в умовах санкцій та дефіциту західної мікроелектроніки, що додатково обмежує темпи випуску. Саме тому, за його словами, втрати, завдані за лічені тижні, можна порівняти з багатомісячним, а фактично дворічним циклом виробництва.

Дилема російського командування

Храпчинський вважає, що російське командування опинилося перед складним вибором. Залишити літаки приблизно за 300 км від кордону означає ризик нових ударів по відкритих стоянках. Відвести їх на 500–600 км углиб країни — спалювати моторесурс двигунів АЛ-31Ф на транзитних перельотах, втрачати інтенсивність вильотів і давати українській розвідці та протиповітряній обороні більше часу на протидію. Таким чином, будь-яка з двох стратегій несе для ВКС РФ відчутні операційні витрати.

Загальний парк Су-34 у ВКС РФ

За даними Головного управління розвідки, станом на 22 жовтня 2026 року на озброєнні повітряно-космічних сил РФ перебуває близько 140 Су-34 різних модифікацій, включаючи Су-34М. З початку повномасштабного вторгнення, за тими ж даними, Росія втратила 43 літаки цього типу знищеними, ще сім зазнали пошкоджень. Знищення восьми машин за останні тижні, таким чином, робить помітний внесок у сукупні втрати парку, який, за оцінкою експерта, відновлюватиметься роками.