В рамках офіційного візиту української урядової делегації до Королівства Нідерландів, що відбувся у серпні 2026 року, високопоставлені представники українського керівництва відвідали цвинтар «Кросвейк» у Роттердамі. Метою візиту стало покладання квітів до місця поховання полковника Євгена Коновальця — засновника Української військової організації (УВО) та першого керівника Організації українських націоналістів (ОУН).

Склад делегації та контекст поїздки

Як випливає з офіційних повідомлень, делегацію очолювали начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов та віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук. Присутність саме цих посадових осіб надала події особливий резонанс у інформаційному просторі. Візит відбувся в період активних дипломатичних контактів Києва з європейськими партнерами, що підкреслює стратегічну важливість історичної пам'яті для сучасної української державності.

Розбір історичних наративів: міф про зв'язки з Гітлером

Під час обговорення цієї події у медіапросторі, зокрема у прокремлівських джерелах, знову з'явилися твердження про те, що Євген Коновалець був особисто знайомий з Адольфом Гітлером і діяв на користь Третього рейху. Однак фактчекінг архівних даних спростовує версію про особисте знайомство. Історичні документи свідчать, що Коновалець дійсно здійснював спроби налагодити контакти з представниками німецького зовнішньополітичного відомства, включаючи Альфреда Розенберга, з метою пошуку підтримки у боротьбі проти СРСР. Водночас документального підтвердження зустрічей із самим фюрером не існує.

Символіка наступності розвідувальних служб

Аналітики зазначають, що присутність керівника військової розвідки Кирила Буданова біля могили Коновальця має глибокий символічний характер. У 1920–1930-х роках Коновалець створив потужну підпільну мережу УВО/ОУН, яка вела розвідувальну та диверсійну діяльність проти радянських спецслужб. Візит голови ГУР МО України до місця поховання засновника української військової розвідки інтерпретується як демонстрація наступності методів та духу українських спецслужб у їхньому протистоянні з нащадками радянської каральної системи.

Питання репатріації праху та Національний пантеон

Окрім символічної складової, візит має й практичне значення. За даними дипломатичних джерел, обговорюється можливість репатріації праху Євгена Коновальця в Україну. Законодавство Нідерландів вимагає регулярного продовження оренди місць на цвинтарях, що робить питання перенесення останків актуальним. Офіційний Київ розглядає можливість перепоховання Коновальця у майбутньому Національному пантеоні Героїв у Києві, як тільки для цього створяться безпечні умови.

Суперечливі дані

У інформаційному полі існують розбіжності щодо точного статусу Кирила Буданова на момент візиту. У деяких джерелах він згадується виключно як голова військової розвідки (ГУР МО), тоді як інші повідомлення, посилаючись на кадрові перестановки, вказують на його можливе призначення на посаду голови Офісу президента України. Офіційні підтвердження змін у посадових обов'язках на момент візиту в Нідерланди потребують додаткової верифікації з боку профільних відомств.