Станом на серпень 2026 року банківська система України демонструє вражаючу стійкість, акумулюючи активи на суму 4 трильйони гривень. Попри триваючі виклики воєнного часу, сектор не лише зберіг свої позиції, але й продовжує залучати нових гравців. Структура власності українських банків чітко поділена на три ключові табори: держава, іноземні фінансові групи та приватні українські власники. Розуміння того, кому належать ці активи, дозволяє побачити реальну картину економічної безпеки країни.

Державний сектор: монополія на довіру та масштаб

Держава є беззаперечним лідером українського банківського ринку, контролюючи рівно 51% усіх активів сектору, що еквівалентно 2 трильйонам гривень. У державному портфелі перебувають 100% акцій ПриватБанку, Ощадбанку, Укргазбанку та Сенс Банку, а також майже 95% акцій Укргазбанку. Ці п'ять установ формують ядро фінансової системи країни. Три з них — ПриватБанк, Ощадбанк та Укргазбанк — входять до першої трійки найбільших банків за розміром активів.

Державні банки домінують і в розничному сегменті. ПриватБанк, який став державним після націоналізації у 2016 році, залишається абсолютним лідером за кількістю вкладників — 24 мільйони українців тримають свої заощадження в цьому банку. Ощадбанк посідає друге місце з 12 мільйонами клієнтів. Разом державні банки акумулюють близько 47% усіх валютних вкладів населення на суму 282 мільярди гривень, що робить їх головним гарантом збереження коштів громадян у умовах нестабільності.

Іноземні інвестиції: європейський та американський слід

Близько 1 трильйона гривень активів перебуває під управлінням банків з іноземним капіталом. На ринку присутні великі міжнародні гравці з Австрії, Франції, Угорщини, Польщі та США. Яскравим прикладом є австрійська група Raiffeisen Bank International, яка володіє 68% акцій Райффайзен Банку — найбільшого банку з іноземною участю. Значний пакет акцій (30%) також належить Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Американська присутність на ринку представлена Citibank, який, попри глобальні зміни, зберігає свої позиції. Французький Crédit Agricole також є важливим гравцем. Присутність цих груп слугує індикатором довіри міжнародних інвесторів до української економіки. З 2022 року регулятор, Національний банк України (НБУ), суворо фільтрує акціонерів, повністю виключивши громадян РФ та Білорусі з числа значних власників (пакет від 10% і більше).

Політика націоналізації та трансформація сектору

Історія українського банківського сектору останніх років — це історія масштабних націоналізацій. У грудні 2016 року держава взяла під контроль ПриватБанк, який належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, через дефіцит капіталу в 148 млрд гривень. Пізніше, у серпні 2023 року, був націоналізований Сенс Банк (колишній Альфа-Банк), який належав підсанкційним російським олігархам. Ці кроки дозволили державі не лише врятувати систему від колапсу, але й перерозподілити активи на користь національної безпеки, відсікаючи фінансування від ворожих юрисдикцій.

Суперечливі дані

Питання щодо майбутнього приватних українських власників залишається дискусійним. З одного боку, аналітики відзначають, що навіть у умовах війни кількість тих, хто хоче розпочати банківський бізнес, зростає, що свідчить про віру в потенціал ринку. З іншого боку, дані про те, що власники банкрутованих банків не компенсують збитки, створюють ризики для репутації приватного сектору. Тоді як держава бере на себе роль «банкіра останньої інстанції», приватні гравці змушені балансувати між прибутковістю та суворими вимогами регулятора щодо докапіталізації.