Бойові дії та економічні шоки призвели до масштабного скорочення гірничо-металургійного комплексу України. Згідно з актуальними дослідженнями GMK Center станом на осінь 2026 року, частка металургійної галузі у валовому внутрішньому продукті країни знизилася з 12% у 2018 році до 5,5% у 2025–2026 роках. Криза торкнулася не лише макроекономічних показників, а й ринку праці: загальна зайнятість у ГМК та суміжних секторах скоротилася на 55,8%, зменшившись приблизно до 300 тисяч осіб.

Удари по активах та падіння експорту

Найсерйознішим ударом по виробничих потужностях стали регулярні російські обстріли та цілеспрямовані атаки по ключових підприємствах галузі, включаючи «Запоріжсталь», «Каметсталь», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп». На тлі руйнувань та дефіциту електроенергії експорт стальної продукції впав з 11,1 млрд доларів у 2021 році до 2,9 млрд доларів. Аналогічна ситуація спостерігається і в сегменті постачання залізної руди, де доходи знизилися з 6,8 млрд до 2,3 млрд доларів. Додатковим тягарем для заводів, що виживають, стали подорожчання логістики та необхідність перебудовувати експортні маршрути через блокування морських портів.

Скорочення інвестицій та податкових надходжень

Фінансові показники підприємств демонструють різке стиснення інвестиційної та податкової активності. Якщо у довоєнному 2021 році капітальні інвестиції в ГМК становили 2 млрд доларів, то до 2025–2026 років вони скоротилися до 0,7–0,9 млрд доларів. Більшість компаній були змушені повністю згорнути довгострокові програми модернізації, перенаправляючи кошти, що залишилися, виключно на підтримання базової життєздатності діючих потужностей. Податкові платежі зменшилися з 3,5 млрд доларів до 1,3 млрд та 0,9 млрд доларів відповідно, що напряму вдарило по бюджетах промислових громад та їх можливості фінансувати місцеву інфраструктуру.

Суперечливі дані

В експертному середовищі та різних аналітичних звітах існують певні розбіжності в оцінках базових довоєнних показників та прогнозах подальшого падіння. Так, частина медіаджерел з посиланням на попередні розрахунки аналітиків вказує, що частка металургії у ВВП у мирний час становила близько 10,3% (у той час як GMK Center фіксує базовий рівень 2018 року на позначці 12%). Крім того, деякі експерти попереджають про ризик повного обнулення виробництва при збереженні поточних темпів руйнування енергосистеми, тоді як інші звіти роблять акцент на можливості стабілізації завдяки зовнішнім фінансовим вливанням та точковій державній підтримці.

Шляхи відновлення та порятунку галузі

Для запобігання повному колапсу та збереженню стратегічно важливої галузі профільні фахівці пропонують комплекс заходів державного та міжнародного рівня. Першорядне значення має створення спеціалізованого Фонду відновлення ГМК із залученням міжнародних фінансових організацій за аналогією з енергетичним сектором. Також критично важливо забезпечити українським промисловцям доступ до європейських інструментів фінансування (включаючи програму Ukraine Facility), впровадити робочі механізми страхування воєнних ризиків та відновити повноцінну роботу морського експортного коридору. Додатково експерти наполягають на пільгових тарифах для залізничних перевезень «Укрзалізниці» та проведенні переговорів із Євросоюзом щодо скасування імпортних квот і механізму CBAM для української сталі.