Аналітичний центр GMK Center попередив, що чинні проєкти урядових рішень щодо експорту сталевого лому в Україні потребують суттєвого доопрацювання. За оцінкою експертів, нинішня модель розподілу експортної квоти може призвести не лише до прямих втрат державного бюджету, а й до формування нових непрозорих схем на ринку металолому. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію GMK Center.

Ціновий ризик: 27 євро проти 80 євро за тонну

Один із ключових ризиків, на які вказують аналітики, — стартова ціна на аукціонах з розподілу експортної квоти у 200 тис. тонн, яку наразі обговорюють у Міністерстві економіки України. Відомство виходить із того, що навіть вартість у 27 євро за тонну є достатньою. Проте власні розрахунки GMK Center показують іншу картину: за продажу квоти за такою ціною бюджет отримає лише 5,4 млн євро, тоді як надприбутки трейдерів зростуть майже втричі — до 17,2 млн євро. За альтернативної стартової ціни у 80 євро за тонну бюджет, за оцінкою центру, може отримати близько 16 млн євро, а надприбутки експортерів становитимуть приблизно 6,6 млн євро.

Концентрація ринку та ризик цінової змови

Додатковим фактором ризику GMK Center називає низьку конкуренцію серед експортерів металолому. За даними аналітиків, у 2024–2025 роках 90% експорту лому припало лише на 11 компаній. Окремі з них, за спостереженнями центру, мали мінімальну кількість офіційно оформлених працівників, що може свідчити про використання посередницьких і непрозорих схем. Така концентрація, на думку експертів, створює передумови для цінової змови на аукціонах з розподілу квоти.

Виключення держкомпаній із загальних обмежень

Ще один ризик пов'язаний із пропозицією дозволити державним компаніям експортувати металолом поза межами загальних обмежень. У GMK Center попереджають, що подібна норма може створити нерівні умови на ринку та відкрити можливість для схеми, за якої приватний лом експортуватиметься під виглядом державного. Це, за оцінкою аналітиків, додатково збільшить втрати бюджету та посилить непрозорість ринку.

Економіка переробки проти прямого експорту

Аналітичний центр також звертає увагу на суттєву різницю в бюджетних надходженнях від переробки лому та від його прямого вивезення за кордон. За розрахунками GMK Center, переробка однієї тонни лому на готову сталеву продукцію забезпечує близько 14–15 тис. грн бюджетних надходжень, тоді як прямий експорт приносить лише 50–104 грн на тонну. Таким чином, експорт без переробки обходиться державі у сотні разів дорожче з погляду упущеної вигоди.

Внутрішній попит і роль великих споживачів

В умовах вимушеного простою металургійних заводів внутрішній попит на металолом об'єктивно знизився. Проте, за даними GMK Center, найбільші споживачі — «Метінвест Холдинг» та «Інтерпайп» — навіть зараз готові купувати металолом в обсягах не менше 65–70% від тих, що виставляються на ринок, з потенціалом зростання до 90–95%. «Лише так кожна тонна українського лому працюватиме на наповнення бюджету й оборону, а не на надприбутки "тіньових" представників ломозаготівельної галузі», — резюмували в аналітичному центрі.

Контекст: нульова квота-2026 та «сірі» схеми

Нагадаємо, 31 грудня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову №1795, якою на весь 2026 рік запроваджується нульова квота на експорт металолому. До введення заборони обсяги експорту лому неухильно зростали. При цьому, попри встановлене експортне мито у 180 євро за тонну, Україна фактично не отримувала від нього доходів: металолом вивозився через Польщу з нульовим митом, а потім перенаправлявся до Туреччини. Через подібні «сірі» експортні схеми державний бюджет, за наявними оцінками, втратив понад 3 млрд гривень.