В українській економіці наразі немає об'єктивних передумов для скасування нульової квоти на експорт сталевого брухту або запровадження безмитного вивезення цієї стратегічної сировини за кордон. Про це заявив президент об'єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков, підкресливши критичну важливість збереження сировинної бази для вітчизняних металургійних та ливарних підприємств, які продовжують функціонувати в умовах безперервних російських атак.
Необхідність аналізу осінніх показників
На думку голови «Укрметалургпрому», для адекватної оцінки ситуації на ринку необхідно ретельно зіставити обсяги заготівлі металобрухту за три осінні місяці з реальними обсягами його споживання українськими заводами та ливарниками. Тільки детальний аналіз цих числових показників дозволить зробити об'єктивні висновки щодо можливої наявності чи відсутності профіциту сировини всередині країни. Період із вересня до листопада має стати часом збору та всебічного аналізу фактичних даних, на основі яких у грудні планується провести спільну нараду у профільному міністерстві.
Передчасні заклики ломозаготівельників
Окрему увагу експерт звернув на активізацію представників ломозаготівельного бізнесу, які почали вимагати відкриття кордонів для вивезення сировини одразу після масованих ракетних ударів по українських промислових об'єктах. За оцінкою Каленкова, подібні заклики є передчасними, оскільки ситуація на заводах і подальші перспективи роботи важкої індустрії потребують глибокого вивчення. Критики такого підходу наголошують на поспішності висновків щодо долі української металургії без очікування повноцінного аналізу ситуації.
Фіскальний ефект внутрішньої переробки
Збереження жорстких обмежень на експорт сировини, регламентованих урядовою постановою №1795, виступає ключовим інструментом підтримки металургійної галузі в умовах війни, дефіциту ресурсів та вимог європейської декарбонізації. Згідно з аналітичними даними профільних центрів, внутрішня переробка брухту забезпечує державний бюджет податковими надходженнями у розмірі від 13 000 до 15 000 гривень на кожну тонну готової виплавленої продукції. Водночас простий вивіз сировини за кордон приносить казні лише 50–100 гривень податків із тонни, що робить такий експорт економічно недоцільним для держави.
Значення для стабільності української промисловості
Збереження поточного регуляторного режиму та захист внутрішнього ринку металобрухту безпосередньо впливають на виживання ключових індустріальних ланцюжків України в довгостроковій перспективі. Як зазначають у галузевих об'єднаннях, країна не може дозволити собі безконтрольний відтік сировини на шкоду власним виробникам, які забезпечують робочі місця та значні податкові відрахування. Подальші рішення щодо експорту прийматимуться виключно на основі прозорих ринкових даних, зібраних за підсумками осіннього періоду роботи галузі.
