За попередніми даними Центральної виборчої комісії Ізраїлю, опублікованими після підрахунку понад 84–85% голосів, блок на чолі з чинним прем'єр-міністром Біньяміном Нетаньягу лідирує на парламентських виборах до Кнесету 26-го скликання, що відбулися 27 жовтня 2026 року. Станом на 28 жовтня альянс отримує близько 53–54 мандатів зі 120, випереджаючи опозиційний блок колишнього начальника Генерального штабу Гаді Айзенкота, на який припадає приблизно 48–49 місць. Жодна з двох основних сил не подолала позначку в 61 мандат, необхідну для формування уряду, що одразу ставить країну перед перспективою затяжних коаліційних переговорів.

Арабські партії — рекордний результат і ключ до коаліції

Особливу увагу привертає результат партій, очолюваних арабськими політиками: коаліція «Об'єднаний список» і партія «Раам» разом займають близько 17–19 місць, що, за оцінками ізраїльських та міжнародних ЗМІ, є рекордним показником для арабських партій у Кнесеті. Саме їхні голоси можуть стати вирішальними при формуванні більшості, проте, за повідомленнями, ні табір Нетаньягу, ні альянс Айзенкота не готові входити в коаліцію з арабськими партіями, що додатково ускладнює арифметику.

Індивідуальні результати партій

Серед окремих партій лідерство зберігає «Лікуд» Нетаньягу — за різними етапами підрахунку йому приписують 26–27 мандатів, тоді як партія «Яшар» Айзенкота займає друге місце з 22 місцями. Нижче виборчого порогу в 3,25% залишаються «Резерв» (близько 2,7%), «Національна партія Ізраїлю» (близько 1,6%) та харедійська громада (близько 0,2%). Ізраїльські ЗМІ підкреслюють, що всі цифри є попередніми: бюлетені, подані у подвійних конвертах, зокрема від військовослужбовців, дипломатів та окремих категорій виборців, будуть підраховані пізніше, і підсумковий розподіл місць може змінитися.

Механізм формування уряду та ризик глухого кута

Після остаточного підрахунку президент Ізраїлю Іцхак Герцог проведе консультації з партіями, що перемогли, і доручить сформувати уряд кандидату, якого вважатиме найбільш здатним, — ним не обов'язково має бути лідер найбільшої партії. Кандидату дається 28 днів на формування коаліції з можливістю продовження ще на 14 днів. У цей термін партії можуть домовлятися про політичні поступки та розподіл міністерських портфелів. Якщо більшість не буде зібрана, допустимі сценарії уряду меншості або угоди про розподіл влади з двома прем'єр-міністрами, що змінюють один одного.

Що далі: від коаліційних переговорів до нових виборів

Якщо перший кандидат не впорається, право сформувати уряд перейде до іншого кандидата протягом наступних чотирьох тижнів; у разі повторного провалу Кнесет отримає короткий термін для висування нового кандидата, а в разі повного провалу Ізраїлю доведеться повернутися до дострокових виборів. Оскільки партії Нетаньягу та Айзенкота стали найсильнішими силами в парламенті, саме ці двоє політиків розглядаються як провідні кандидати на пост прем'єр-міністра, а результат коаліційних переговорів визначить політичний курс країни на найближче скликання Кнесету.