Витік даних із державної статистичної служби Росії Росстату, розкритий 1 листопада 2026 року, продемонстрував безпрецедентний масштаб людських втрат, понесені армією РФ за майже п'ять років повномасштабного вторгнення в Україну. За даними, отриманими білоруською опозиційною хакерською групою Cyber Partisans та українським хакерським колективом Silent Crow, у базі Росстату містилося понад 11 мільйонів свідоцтв про смерть, з яких 412 576 були безпосередньо пов'язані з військовими діями — через офіційні коди причин смерті або текстові згадки бойових операцій. Росстат підтвердив факт зламу, проте заявив, що конфіденційну інформацію не було отримано. Дані були передані The Guardian та низці інших видань, а публікація відбулася на вихідних.
Цифри, які Москва приховує з 2015 року
Російська влада не публікувала офіційні дані про втрати з перших місяців вторгнення 2022 року. Ще у 2015 році президент Володимир Путін підписав указ, який оголосив відомості про військові втрати, понесені «у мирний час під час проведення спеціальних операцій» або в ході війни, державною таємницею. Витік із Росстату став першим настільки детальним документальним підтвердженням масштабу втрат. Незалежне російське видання «Медуза» (Mediazona) на цей момент ідентифікувало за ім'ям та прізвищем близько 286 000 загиблих військовослужбовців, спираючись на офіційні записи, некрологи в соціальних мережах та фотографії надгробків, і оцінює реальні втрати ближче до пів мільйона людей. Британська розвідка у вересні 2026 року також оцінювала кількість загиблих російських солдатів приблизно у 500 000.
«Це найбільший витік даних про втрати Росії»
Яніс Клюге, керівник відділу Росії та Євразії в Німецькому інституті міжнародних відносин і безпеки (SWP), який проаналізував датасет, назвав його справжнім і «дуже багатим». За його словами, це найбільший витік даних про російські втрати в історії. При цьому Клюге підкреслив, що цифри, ймовірно, занижують реальний масштаб: частина солдатів числиться зниклими безвісти, інші так і не були ідентифіковані, а між фактичною загибеллю та внесенням запису до офіційних реєстрів зазвичай проходить близько шести місяців. «Швидше за все, на цей момент ми ближче до 500 000 загиблих російських солдатів, ніж до 400 000», — заявив експерт.
Нерівний тягар війни: регіони-донори та мегаполіси
Датасет уперше у настільки детальному вигляді показав, як нерівномірно розподіляється тягар війни територією Росії. У Бурятії, Туві та Забайкальському краї — трьох регіонах східного Сибіру — військові смерті становили близько третини всіх смертей чоловіків віком від 18 до 49 років у період з початку вторгнення до середини 2024 року. У Москві та Санкт-Петербурзі аналогічний показник становив близько 10%. Таким чином, найбідніші та найвіддаленіші регіони несуть непропорційно високі втрати, тоді як великі мегаполіси залишаються відносно «захищеними» від демографічного удару війни.
Прискорення темпу: 500 загиблих на день
Особливу увагу привертає різке прискорення темпу бойових втрат у міру затягування конфлікту. За даними Клюге, в окремі місяці кінця 2024 та 2025 років кількість загиблих перевищувала 15 000 — це еквівалент приблизно 500 осіб на день. «Наприкінці 2024 і у 2025 році ви бачите, що цифри в багатьох місяцях вищі за 15 000, і це більше, ніж, я думаю, припускали більшість оцінок. Це 500 на день, вище 500 на день. Безумовно, шокуюче», — зазначив експерт. За сукупністю показників, російські військові втрати в Україні за менш ніж п'ять років перевищили у понад вісім разів сукупну кількість загиблих у всіх радянських та російських війнах з кінця Другої світової до початку повномасштабного вторгнення. Цифра також перевищує кількість американських військових, які загинули під час Другої світової війни.
Контекст: переговори в Абу-Дабі та відсутність ознак завершення війни
Витік збігся за часом із новим раундом мирних переговорів, запланованих на цей тиждень в Абу-Дабі, де, за словами держсекретаря США Марко Рубіо, ключовим питанням стануть «гарантії безпеки» післявоєнного врегулювання. Однак, як зазначають аналітики, масштаб втрат, зафіксованих у даних Росстату, навряд чи стане фактором, що штовхатиме Москву до компромісу. Навпаки, експерти вказують на те, що зростаюча ціна війни для російського суспільства може, парадоксально, зміцнювати жорстку позицію Кремля та знижувати ймовірність швидкого припинення hostilities.