Постійний представник США при НАТО Метт Вітейкер в ефірі телеканалу Fox Business заявив, що Росія «застрягла» в Україні і не здатна досягти прогресу на фронті. За його словами, у найближчій перспективі російська загроза для країн Альянсу лишається невисокою, однак Вашингтон не виключає, що Москва може вчинити агресивні дії проти одного з членів НАТО. Про це повідомляє РБК-Україна зі ссылкой на коментар дипломата.

«Вона не змогла і не може досягти прогресу»

Виступаючи в ефірі Fox Business, Вітейкер прямо оцінив поточний стан російських військових зусиль: «Щодо того, що Росія буде чи не буде робити, то зараз вона застрягла в Україні. Вона не змогла і не може досягти жодного прогресу на фронті». Таким чином, Вашингтон публічно фіксує, що Кремль не досяг заявлених військових цілей і лишається замкнений у затяжному конфлікті на території України. При цьому дипломат підкреслив, що США по-далішому віддані колективній обороні НАТО і закликають союзників нарощувати власні оборонні можливості.

Гібридні атаки та попередження про непередбачуваність

Як приклад зростаючої активності Москви Вітейкер згадав інцидент у німецькому аеропорту Лейпцига, який він кваліфікував як «гібридну атаку дронів». За його словами, подібні епізоди демонструють, що Росія здатна діяти за межами прямого військового зіткнення. «Ці агресивні дії — вторгнення в Україну, анексія Криму — я думаю, все це змушує нас вважати, що Росія може бути непередбачуваною і може бути готова вчинити дії проти країни НАТО», — заявив постійний представник США. Водночас він підкреслив, що у разі такого кроку Москва стикнеться з «дуже сильним і здатним Альянсом, який з кожним днем стає сильнішим».

Саміт у Гаазі та роль Трампа в зміцненні НАТО

Вітейкер пов'язав посилення Альянсу з лідерством президента США Дональда Трампа та зобов'язаннями країн-членів щодо внеску в оборону, прийнятими на саміті НАТО в Гаазі у 2025 році. За його словами, саме ці домовленості формують основу для стримування потенційних загроз. У серпні, за даними видання Bild, НАТО розробила концепцію наземних бойових дій на випадок масованого нападу Росії на країни Альянсу: у документі описані послідовні кроки при ракетних і дронних ударах, а також при наземному наступі російських військ.

Суперечливі дані

Оцінки рівня загрози з боку Росії, прозвучавші з вуст західних політиків останніми днями, містять помітні розбіжності. З одного боку, Вітейкер прямо заявив, що у найближчій перспективі російська загроза для НАТО «невелика», але водночас не виключив, що Москва «може бути готова вчинити дії проти країни НАТО». З іншого боку, президент Фінляндії Александр Стубб на днях публічно заявив, що не вірить у те, що Росія колись захоче напасті на країни НАТО, посилаючись на дані розвідки та наявність стримуючих факторів. Таким чином, у межах західного політичного дискурсу зберігається розрив між «оптимістичною» оцінкою Хельсінки та «обережно-попереджувальною» риторикою Вашингтона, що відображає різницю в доступі до розвідувальної інформації та в політичній логіці стримування.

Контекст: що це означає для Альянсу

Заяви Вітейкера прозвучали на тлі триваючої дискусії про те, як НАТО має реагувати на гібридні та кібернетичні виклики, які Росія застосовує без перетину формального порогу збройного конфлікту. Заклик Вашингтона до союзників нарощувати оборонні можливості фактично означає, що Бюро альянсу очікує від європейських країн не лише виконання фінансових зобов'язань, прийнятих у Гаазі, а й оперативного посилення передових баз та систем протиповітряної оборони. У умовах, коли, за словами постпреда США, Росія «застрягла» в Україні, логіка Вашингтона будується на тому, що саме військова завантаженість Москви в Україні знижує, але не усуває ризик диверсійних та гібридних операцій на території НАТО.