Тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, лідера КНР Сі Цзіньпіна та президента РФ Володимира Путіна, яку сторони розглядали на полях саміту АТЕС у китайському Шеньчжені (18–19 листопада), опинилася під загрозою зриву. За даними The Wall Street Journal, отриманими РБК-Україна, Вашингтон і Пекін не можуть дійти згоди щодо формату переговорів: Китай наполягає на суворо регламентованій процедурі із зачитуванням заздалегідь підготовленої заяви та мінімальним простором для дискусій, тоді як адміністрація Трампа вимагає вільного формату, що дозволяє трьом лідерам активно обмінюватися думками. Розбіжності щодо правил і порядку денного викликають сумніви в тому, чи відбудеться зустріч, попри те що всі три країни спочатку висловили готовність розглянути цю ідею.
Формат як предмет торгу
Китайська сторона, за словами джерел WSJ, готова прийняти тристоронню зустріч лише за умови попередньої підготовки, яка забезпечить узгоджений порядок денний і заздалегідь визначений результат. Пекін, як стверджує видання, прагне створити «видимість історичного тристороннього діалогу» — з фотографіями, заявами та пропагандистською цінністю — без ризику непередбачуваних переговорів. Високопоставлений чиновник адміністрації США, своєю чергою, заявив, що Сі Цзіньпин, імовірно, не готовий брати участь у неформальних обмінах думками з колегами, і що вимога жорсткого формату викликає питання щодо готовності Пекіна до прямого взаємодії. Без попередньої підготовки, за даними того ж джерела, Китай вважав би за краще провести окремі двосторонні зустрічі.
Ядерне питання: червона лінія Пекіна
Ключовим подразником став намір Трампа порушити на зустрічі питання денуклеаризації та контролю над ядерним озброєнням. Китай володіє значно меншим атомним потенціалом, ніж США і Росія, хоча його арсенал швидко зростає. Для Пекіна участь у тристоронніх переговорах з контролю над озброєннями, за оцінкою WSJ, загрожує закріпленням за ним статусу «ядерної неповноцінності». Один із китайських чиновників прямо заявив виданню, що Пекін не погодиться на участь у таких переговорах. При цьому Сі Цзіньпин керував найзначнішим розширенням ядерного арсеналу КНР в історії країни, що робить для нього неприйнятним будь-яке форматування, що фіксує асиметрію.
Стратегічний розрахунок Москви
За оцінкою WSJ, пропозиція Путіна про тристоронню зустріч була спрямована на те, щоб скористатися потеплінням відносин між Трампом і Кремлем та, спираючись на Китай, домогтися прогресу у припиненні війни проти України на вигідних для Росії умовах — і без участі українського президента Володимира Зеленського. Заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко, коментуючи порядок денний, заявив РІА Новості, що він «не повинен обмежуватися якимись окремими темами, а має включати цілий набір» міжнародних викликів. Помічник президента РФ Юрій Ушаков раніше наголосив, що однієї зустрічі буде недостатньо для врегулювання українського конфлікту і що «навіть за кілька годин переговорів неможливо вирішити всі проблеми, що накопичилися», проте тема України тією чи іншою мірою може увійти до порядку денного.
Терміни та ризики зриву
Саміт АТЕС у Шеньчжені призначено на 18–19 листопада 2026 року, що залишає менше десяти днів на врегулювання розбіжностей щодо формату. На поточний момент жодна зі сторін не оголосила про відмову від зустрічі, проте, за даними WSJ, розбіжності щодо правил проведення та змісту порядку денного вже призвели до того, що всередині адміністрацій США і Китаю обговорюється сценарій, за якого замість єдиного тристороннього саміту відбудуться лише окремі двосторонні контакти. Підсумок переговорів щодо формату, як очікується, стане відомим найближчими днями, безпосередньо перед початком саміту АТЕС.
