Олексій Суровцев — український актор і зоозахисник, який під час боїв за Ірпінь у 2022 році рятував тварин із палаючих будинків, а згодом заснував притулок «Бородата Котомамуля». Сьогодні його команда доглядає за десятками котів в умовах регулярних обстрілів, багатогодинних відключень електроенергії та карантину. В інтерв'ю виданню Wave RBC.UA Суровцев докладно розповів, як діяти господареві в перші хвилини після вибуху, чому зовнішній спокій тварини може вводити в оману та як відновлювати довіру улюбленця після епізодів агресії. Розмова також торкнулася повсякденної роботи притулку в умовах блекаутів і конкретних видів допомоги, яких організація потребує.

Перше правило: не панікувати самому

За словами Суровцева, тварини вкрай точно зчитують емоційний стан, поведінку та інтонацію господаря. Якщо власник починає кричати, бігати по квартирі, хапати кота чи собаку, це багаторазово посилює страх улюбленця. «Найперше правило — не панікувати самому», — наголошує він. При цьому безпека людини залишається абсолютним пріоритетом: витрачати дорогоцінні хвилини на пошуки кота по всій квартирі під час обстрілу не варто, а ризикувати власним життям, намагаючись витягнути тварину з важкодоступного місця, категорично не рекомендується. Найкраща допомога, на думку Суровцева, — це завчасна підготовка: привчання тварини до переноски та укриття ще до того, як пролунає перша сирена.

Чого робити не можна: покарання та примус

Один із ключових тез інтервью — категорична заборона карати тварину за страх. Кричати, бити, смикати, силою витягувати з-під дивана чи міцно притискати до себе улюбленця, що виривається — усе це сприймається твариною як додаткова загроза. Особливо це стосується кішок: можливість сховатися і контролювати дистанцію є для них одним із головних механізмів подолання стресу. «Якщо кіт заліз під диван і там безпечно, нехай сидить», — говорить Суровцев. Водночас ігнорувати тварину, побоюючись «закріпити страх ласкою», теж не слід: страх — це емоція, а не погана поведінка, і якщо собака сама шукає контакту, її можна спокійно погладити.

Кішки та собаки: різні стратегії виживання

Суровцев підкреслює, що кожна тварина індивідуальна, але загальна тенденція простежується. Собаки в більшості випадків орієнтуються на господаря: для них важливі присутність людини, спокійний голос і звичні команди. Кішки, навпаки, частіше намагаються знайти безпечне місце, де їх ніхто не чіпатиме. «Дайте коту право вибору. Хоче сховатися — нехай ховається. Хоче прийти до вас — прийміть його. Не нав'язуйте контакт», — формулює він. Практичний висновок: завчасно облаштувати в квартирі кілька безпечних сховищ, з яких тварину можна швидко евакуювати за необхідності, не примушуючи її вилазити з укриття силою.

Ліки «на емоціях» — шлях до біди

На запитання про те, чи можна дати улюбленцю заспокійливі краплі безпосередньо під час вибуху, Суровцев відповідає однозначно: категорично проти. «Особливо людські ліки. Деякі з них можуть бути токсичними для кішок і собак», — попереджає він. Крім того, не кожен препарат, який робить тварину менш рухливою, дійсно зменшує її страх — іноді це просто пригнічення нервової системи. Дієві ветеринарні засоби для зниження тривожності існують, але їх підбирає лікар з урахуванням стану здоров'я конкретної тварини. Деякі препарати застосовуються перед прогнозованими стресовими подіями, інші потребують більш тривалого курсу. «Це має бути підготовлений план, а не експеримент під час вибуху», — резюмує Суровцев.

Звикання до війни: ілюзія спокою

Багато жителів відносно спокійних регіонів побоюються везти тварин до Києва чи інших міст через постійні вибухи. Суровцев визнає, що тварини дійсно здатні адаптуватися до повторюваних звуків, але робить важливе застереження. «Зовні спокійна тварина не обов'язково перестає боятися. Іноді вона просто завмирає або пригнічує поведінкову реакцію, хоча фізіологічний стрес залишається». Тому казати, що кішки чи собаки «звикають до війни», він не береться: вони пристосовуються до певних умов, але це не означає, що постійні вибухи для них нешкідливі. Перед переїздом необхідно привчити тварину до переноски і транспорту, а в новий дім взяти речі зі знайомими запахами — лежанку, іграшки, одяг господаря.

Притулок в умовах блекаутів: повсякденність, про яку мало говорять

Робота «Бородатої Котомамули» у 2026 році — це не лише догляд за котами, а й щоденне вирішення логістичних завдань в умовах відключень електроенергії. Команда Суровцева забезпечує тварин теплом, кормом і водою, коли зовнішня інфраструктура не працює. В інтерв'ю він розповів про конкретні види допомоги, яких притулок потребує, і про те, як відновлювати довіру кота, який після епізоду агресії чи паніки перестав підпускати людину. «Довіру неможливо повернути силою», — наголошує Суровцев, і ця фраза, по суті, стає девізом усієї його роботи: від першої хвилини обстрілу до багатомісячного відновлення улюбленця в притулку.