Міністерство освіти і науки України надіслало виштам вказівку щодо підготовки до можливих надзвичайних ситуацій у зимовий період, насамперед до тривалих відключень електроенергії, опалення та водопостачання. Про це, за даними РБК-Україна, повідомив у Facebook заступник міністра освіти Микола Трофименко. Керівникам закладів вищої освіти доручено переглянути чинні плани реагування на НС і визначити, яких ресурсів не вистачає для сталої роботи в умовах блекауту.

Перегляд планів реагування та розподіл відповідальності

Ключовим елементом підготовки стає не лише загальний план, а й конкретні короткі інструкції для керівників підрозділів. За задумом відомства, кожен працівник повинен чітко розуміти, хто за що відповідає і як діяти в перші години після виникнення проблем зі світлом, теплом чи водою. Такий підхід покликаний виключити хаос у момент аварії, коли рішення потрібно приймати швидко і за заздалегідь прописаним сценарієм, а не імпровізувати.

Дистанційне навчання та резервне живлення серверів

Окрему увагу у вказівці приділено можливому переходу на дистанційний формат навчання. Університети зобов'язані забезпечити безперебійну роботу навчальних платформ та передбачити резервне живлення серверів, на яких вони розміщені. Це означає, що навіть за повного відключення зовнішнього електропостачання інфраструктура для онлайн-занять повинна продовжувати функціонувати, щоб навчальний процес не зупинявся.

Чергові гуртожитки та пункти підтримки для студентів

Для студентів, які не мають можливості виїхати з міста, вишам рекомендовано підготувати чергові гуртожитки, оснащені опаленням, водопостачанням та електроенергією. Окрім цього, університети мають організувати пункти підтримки, де зможуть зігрітися та зарядити телефони не лише студенти і співробітники закладів, а й мешканці прилеглих районів. Таким чином, навчальні корпуси перетворюються на багатофункціональні опорні точки для всього оточення в період енергетичних криз.

Досвід зими 2026 року та нормативне оформлення

За словами Миколи Трофименка, у січні–лютому 2026 року в університетах вже діяло близько 150 таких пунктів підтримки, зокрема понад 30 у Києві. Цей досвід, по суті, став натуральним тестом механізмів, які тепер закріплюються в системному порядку. Паралельно Міністерство освіти і науки розробляє наказ про роботу університетів у надзвичайних ситуаціях, а плани закладів та їхні потреби в додатковій підтримці опрацьовуються спільно з керівниками вишів.

Контекст: школи та укриття

Підготовка вишів вписується у ширший контекст підвищення стійкості всієї системи освіти. Раніше повідомлялося, що понад 90% шкіл здатні автономно працювати понад вісім годин у разі відключення електроенергії, хоча рівень готовності закладів помітно відрізняється залежно від регіону. У Києві за два роки відремонтували 76 укриттів у навчальних закладах, щоб діти могли навчатися не лише у дистанційному форматі. Сукупність цих заходів вказує на те, що держава вибудовує багаторівневу систему забезпечення безперервності освіти в умовах енергетичних загроз.