Українське видання РБК-Україна зі посиланням на аналітичну компанію YouControl опублікувало дослідження, яке переглядає звичний наратив про те, звідки Росія черпає чутливі відомості про український оборонно-промисловий комплекс. Аналітики обробили 7362 новини на сайті СБУ за період з січня 2020 по серпень 2026 року та виділили 131 матеріал, безпосередньо стосовний до загроз ОПК, за якими визначили сім ключових каналів витоку. Головний висновок роботи: ворог отримує дані переважно через агентуру, інформаторів і коригувальників, а не через відкриті державні реєстри.

Людський фактор як головна вразливість

Центральне місце в дослідженні посідає людський фактор. За статтею 111 КК України («Державна зрада») аналітики нарахували 149 публікацій про розоблачення «кротів» і шпигунів на стратегічних підприємствах і в держорганах, ще 179 повідомлень стосувалися агентів, інформаторів і зв'язкових ФСБ, а 117 — цілих агентурних мереж і груп коригувальників. Загалом стаття 111 фігурує в 1428 матеріалах вибірки, причому динаміка після 2022 року різко наростає: якщо в 2020 році таких повідомлень було 45, то в 2025-му — вже 355. Додатково зафіксовано 269 повідомлень про коригування вогню та наведення ударів по українських об'єктах, 43 випадки, коли агенти особисто фотографували та знімали на відео території підприємств ОПК, і 33 випадки цілеспрямованого збору даних про дислокацію конкретних військових та оборонних об'єктів у 2025–2026 роках.

Telegram як канал вербування

Окремим і, за оцінкою аналітиків, системним каналом вербування став месенджер Telegram. З 90 публікацій про пошук інформаторів через соцмережі 84 (93%) стосувалися саме цього каналу. Примітно, що в 40 випадках йшлося про жінок-інформаторів, яких вербували під приводом «легкого заробітку» або використовуючи сімейно-побутові мотиви. Це свідчить про те, що проти ОПК ведеться не лише технічна, а й соціально-психологічна розвідка, спрямована на вразливі соціальні групи.

Відкриті реєстри не фігурують у каналах витоку

Ключовий і, мабуть, найнеочікуваніший результат роботи: серед зафіксованих каналів витоку інформації про ОПК відкриті державні дані не фігурують взагалі. У дослідженому масиві повідомлень СБУ не виявлено жодного випадку, коли отримання інформації про оборонні об'єкти було б пов'язане з використанням публічних реєстрів. Окремо аналітики виділили 14 публікацій за 11 кримінальними провадженнями, в яких закрита інформація виходила назовні через самих працівників правоохоронних і контролюючих органів — найчастіше податкових та фіскальних служб.

Протирічливі дані

Тут виникає пряме протиріччя між логікою державного регулювання та висновками дослідження. Кабінет Міністрів видав постанову №1257 про вилучення відкритих даних про ОПК, тобто закладено принцип, що публічні реєстри юридичних осіб є значним вектором витоку. Водночас YouControl прямо вказує: якщо основні канали витоку лежать за межами публічних реєстрів, саме по собі вилучення базових відомостей про юридичних осіб не може бути ефективним інструментом захисту оборонної промисловості. Таким чином, позиція, що лежить в основі постанови, і емпіричний висновок аналітиків розходяться: держава захищає один канал, тоді як за даними СБУ реальні загрози проходять через інші — агентурні та людські.

Оперативна практика: від Одеси до операції «Поштар»

СБУ регулярно фіксує розоблачення агентів у Силах оборони. Так, наприкінці серпня 2026 року контррозвідка затримала в Одеській області кадрового офіцера — командира групи спеціального призначення Нацгвардії, який тривалий час передавав росіянам таємні дані про бойову роботу свого підрозділу і готував теракт за замовленням Кремля. Паралельно, за даними джерел РБК-Україна, Росія розгорнула операцію «Поштар» — кампанію фейкових звернень, спрямовану на дискредитацію командирів підрозділів з високим морально-психологічним станом, зокрема в Сухопутних військах, ДШВ, Нацгвардії та Силах безпілотних систем. Це доповнює картину: поряд із фізичною розвідкою противник активно використовує інформаційний тиск на командний склад.