Астрономи зафіксували ще одне загадкове космічне джерело, яке випромінює потужні радіоімпульси з винятковою, майже «годинниковою» точністю. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане у професійному віснику The Astrophysical Journal. Новий об'єкт, що отримав позначення LPT J1555-5631, був виділений під час аналізу архівних спостережень радіотелескопа MeerKAT за 2022 рік, а його сигнал згодом незалежно підтвердив інший телескоп — ASKAP, який спостерігав джерело протягом десяти годин. Як наголошують дослідники, походження таких сигналів досі не класифіковано остаточно.

Що таке довгоперіодичні транзієнти

Довгоперіодичні транзієнти (LPT) — це клас загадкових космічних об'єктів, які час від часу випромінюють потужні радіосигнали, а потім надовго «замовкають». Окремі спалахи можуть тривати від кількох секунд до хвилин, тоді як проміжки між ними вимірюються десятками хвилин або навіть годинами. Перший об'єкт цього типу було виявлено у 2018 році, проте, як з'ясувалося пізніше, схожі сигнали вже були присутні в архівних даних: астроном Скотт Хайман знайшов у спостереженнях за 2002 рік невідоме джерело, що випромінило п'ять радіоімпульсів з точним інтервалом у 77 хвилин, після чого припинило подавати сигнали.

Відкриття в архівах: 77 хвилин і 62,2 хвилини

Ключова особливість нового об'єкта LPT J1555-5631 — періодичність: він випромінював потужні радіоімпульси з інтервалом у 62,2 хвилини. Результати вдалося підтвердити за допомогою радіотелескопа ASKAP, який вів спостереження за джерелом протягом десяти годин. Збіг періоду, отриманого за допомогою двох незалежних інструментів, підвищує достовірність знахідки та дозволяє вважати об'єкт реальним, а не артефактом спостережень. Попри це, поведінку джерела не вдається пояснити за допомогою відомих моделей, що й робить його одним із найбільш «загадкових» об'єктів у сучасній радіоастрономії.

Два імпульси за цикл та протилежна поляризація

Особливість LPT J1555-5631 полягає в тому, що за кожен цикл об'єкт випромінював не один, а два радіоімпульси: один був довшим за інший, але обидва мали однакову яскравість. При цьому радіохвилі двох імпульсів мали протилежну поляризацію — їхні електричні коливання були орієнтовані по-різному. На цій підставі дослідники припустили, що сигнали надходять із двох протилежних магнітних полюсів об'єкта, а його магнітна вісь, ймовірно, майже перпендикулярна до осі обертання. Кут між напрямками двох імпульсів становить 165 градусів замість очікуваних 180, що може свідчити про складну будову магнітного поля, яка поки що не піддається поясненню чинними науковими моделями.

Головна загадка: непередбачувана поведінка

Найбільша проблема довгоперіодичних транзієнтів — їхня непередбачуваність. Такі об'єкти можуть випромінювати радіосигнали з майже ідеальною періодичністю, а потім раптово замовкати на місяці або навіть роки. Вчені поки не знають, що спричиняє яскраві спалахи та тривалі паузи між ними. Саме це поєднання високої внутрішньої точності періодів і хаотичного «увімкнення/вимкнення» робить феномен важкозрозумілим у межах стандартних моделей зоряної еволюції та магнітосфер.

Що це змінює для астрофізики

Виявлення нових об'єктів і більш детальне вивчення їхніх сигналів, на думку авторів, мають допомогти відповісти на головне запитання: йдеться про невідомий тип зоряних залишків чи про незвичайний механізм роботи вже відомих космічних тіл. Кожен новий підтверджений LPT розширює набір спостережуваних параметрів — період, кількість імпульсів за цикл, поляризацію, геометрію магнітного поля, — і звужує коло можливих фізичних моделей. Таким чином, знахідка LPT J1555-5631 продовжує серію відкриттів, які поступово перетворюють довгоперіодичні транзієнти з курйозу архівів на самостійний об'єкт систематичних досліджень.