1 жовтня 2026 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт №16119, спрямований на комплексне врегулювання освітніх прав національних меншин та корінних народів. Ініціатива, представлена головою профільного комітету Сергієм Бабаком, є стратегічним кроком у межах євроінтеграційного шляху країни. Основна мета документа — гармонізація українського законодавства з вимогами Європейського Союзу та зняття бар'єрів, що перешкоджають відкриттю нових переговорних кластерів про вступ України до ЄС.

Законопроєкт встановлює чіткі рамки використання мов в освітньому процесі. Важливо зазначити, що українська мова зберігає свій статус державної у системі освіти. При цьому пропоновані зміни стосуються виключно мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу. Використання російської мови в межах цих правок не передбачається.

Основні механізми та статус шкіл

Ключовим нововведенням є запровадження поняття «заклад національної меншини». Згідно з документом, школа зможе претендувати на такий статус, якщо не менше 50% плюс один учень навчаються відповідною мовою. За оцінками Міністерства освіти і науки України, ця ініціатива може торкнутися близько 149 навчальних закладів, що становить приблизно 1,2% від загальної кількості шкіл у країні. Крім того, законопроєкт дозволяє спілкування мовами нацменшин між учителями та учнями поза навчальним процесом, що покликано сприяти збереженню культурної ідентичності.

Суперечливі дані

Навколо законопроєкту вже виникли певні дискусії, що відображають різні погляди на мовну політику. Прихильники документа, включаючи урядові структури та профільний комітет, акцентують увагу на необхідності компромісу з Угорщиною для зняття вето на євроінтеграційні процеси. Водночас деякі політичні сили та громадські діячі, як-от депутат Володимир В'ятрович, висловлюють занепокоєння тим, чи не призведуть послаблення до фактичного витіснення державної мови в окремих регіонах. Опоненти наполягають на необхідності збереження пріоритету української освіти, побоюючись послаблення контролю над якістю викладання.

Законопроєкт також включає механізми гнучкого підходу: батьки учнів можуть ініціювати збільшення кількості предметів українською мовою, подавши відповідну заяву, якщо їх кількість перевищує дві третини складу класу. Також вводяться уточнені вимоги до кваліфікації керівників приватних шкіл, що працюють у цій системі. На цей момент документ очікує на парламентські слухання, які стануть визначальними для подальшого курсу освітньої реформи в умовах інтеграції до європейського простору.