У умовах триваючої війни та систематичного знищення культурної спадщини Україна робить ставку на створення нового правового механізму захисту своїх історичних цінностей. 15 серпня 2026 року, у річницю трагічного удару по Києво-Печерській лаврі, президент Володимир Зеленський анонсував прийняття указу №726/2026. Документ ініціює процес введення окремого статусу «національної святині» для ключових об'єктів, що має стати потужним інструментом їх збереження.

Новий правовий статус та критерії відбору

Згідно з указом, Кабінету Міністрів доручено до 24 серпня 2026 року розробити проект закону, який чітко визначить перелік об'єктів, що претендують на цей елітний статус. Критерії відбору будуть суворими: до переліку увійдуть лише видатні центри історичної пам'яті та духовності, які вже мають статус пам'ятки національного значення або входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Мета законодавця — закріпити за цими об'єктами не лише символічний, а й юридичний пріоритет, забезпечивши їх максимальний захист на законодавчому рівні.

Відповідальність за руйнування та міжнародний захист

Одним із ключових положень майбутнього закону стане поглиблення відповідальності за знищення та руйнування національних святинь. Президент Зеленський підкреслив, що новий статус має розширити фінансові та юридичні можливості для тих, хто займається збереженням спадщини. Крім того, Міністерство закордонних справ отримало вказівку активізувати роботу на міжнародній арені: домагатися відповідальності Росії за злочини проти культури, залучати міжнародні кошти та репарації на реставрацію пошкоджених об'єктів, а також просувати нові номінації України в ЮНЕСКО.

Контекст: Удар по Лаврі та створення Пантеону

Ініціатива отримала резонанс на фоні трагічних подій червня 2026 року. Вночі на 15 червня російський дрон цілеспрямовано влучив у Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм комплексу та об'єкт всесвітньої спадщини. Саме в цей день, 15 серпня, під час церемонії на честь 975-річчя Лаври, президент озвучив плани щодо посилення захисту. Паралельно з цим, Верховна Рада у поточному році вже підтримала ініціативу щодо заснування Українського національного пантеону, місцем для якого було визначено територію Києво-Печерської лаври.

Суперечливі дані

Хоча ініціатива президента знайшла широку підтримку в суспільстві, у експертному середовищі та серед правозахисників виникли запитання щодо конституційних аспектів введення терміна «святиня» у світській державі. Зокрема, в джерелах наводяться думки, що використання релігійної термінології в державному законі може викликати суперечки. Однак, як зазначає у своєму коментарі джерело з Абхазії (apsny.ge), у захисті національних святинь немає нічого неконституційного, якщо мова йде про збереження історичної пам'яті та культури, а не про нав'язування релігійної догми. Президент Зеленський, у свою чергу, наполягає на тому, що документ необхідний для чіткого визначення того, що саме ми захищаємо як нація.