Фракція партії «Союз 90 / Зелені» в Бундестазі 13 листопада 2026 року внесла до парламенту ініціативу про запровадження в Німеччині податку на надзвичайно велике майно. Пропозиція стосується осіб, чиї статки перевищують 500 мільйонів євро, і передбачає триступеневу шкалу оподаткування. Ініціативу було подано на тлі гострих дискусій щодо дефіциту федерального бюджету та зростаючого тиску на соціальну сферу.
Триступенева шкала: від 2% до 4% чистого майна
Згідно з текстом ініціативи, неоподатковуваний мінімум встановлюється на рівні 500 мільйонів євро. Для статків, що перевищують цю суму, пропонується ставка в 2% від чистого майна. За статків понад 1 мільярд євро ставка зростає до 3%, а для статків від 10 мільярдів євро і вище — до 4%. Фракція наголошує, що податок торкнувся б лише «кількох сотень» людей у країні, проте, за її оцінкою, у разі усунення наявних податкових лазівок держава могла б отримувати додатково близько 20 мільярдів євро на рік.
«Ультрабагаті платять менше, ніж соціальні працівники»
Кароліне Отте, яка представляє «Зелених» у фінансовому комітеті Бундестагу, в ексклюзивному коментарі для Euronews заявила: «Ультрабагаті платять у Німеччині менше податків, ніж соціальні працівники. Тому ми вимагаємо запровадження податку на майно, починаючи з 500 мільйонів. Федеральний уряд зараз ночами сперечається, намагаючись якось склеїти бюджет, який заощаджує якраз на тих, хто й так змушений рахувати кожен євро. У Німеччині вже давно більшість виступає за податок на майно — час, щоб ми це врахували». Фракція також вказує на «прогалини у справедливості» та «ринкові неефективності» в податковій системі, наводячи як приклад можливість отримати у спадок понад 200 квартир і статки понад 26 мільйонів євро практично без податків, тоді як середні спадки оподатковуються у звичайному порядку.
Бюджетна діра на 109 мільярдів євро як тригер ініціативи
«Зелені» пояснюють свою ініціативу напруженою ситуацією з федеральним бюджетом. За даними, опублікованими федеральним урядом у серпні 2026 року, у бюджеті на 2028–2030 роки утворюється загальний дефіцит приблизно в 109 мільярдів євро: близько 22 мільярдів у 2028 році, 39 мільярдів у 2029-му та 48 мільярдів у 2030-му. Крім того, фракція стверджує, що податкові пільги, зокрема зниження податку на прибуток корпорацій, приносять користь передусім верхньому одному відсотку населення. За її словами, саме концентрація приватного капіталу та його подальше зростання сприяють поглибленню нерівності.
Лобісти та платники податків проти: ризик відтоку капіталу та зниження ВВП
Ініціатива одразу викликала жорстку критику з боку економічних лобі. Торстен Альслебен, керуючий директор ініціативи «Нова соціальна ринкова економіка» (INSM) — лобістської організації, що фінансується об'єднаннями роботодавців, — заявив Euronews: «INSM відкидає податок на статки. Він додатково навантажив би економіку Німеччини, послабив би інвестиційні стимули та сприяв би відтоку капіталу й забезпечених платників податків». За його словами, замість нових податків політика має переглянути державні витрати та підтримувати економічне зростання.
Оцінка Мінекономіки: чиста втрата 24–31 мільярда євро на рік
Райнер Гольцнагель, президент Союзу платників податків, також виступив проти ініціативи, пославшись на дослідження Федерального міністерства економіки. За його словами, через запровадження податку на майно «скоротилися б зайнятість, виробництво, споживання і, отже, валовий внутрішній продукт». Попри додаткові надходження від самого податку, сукупно, за даними цього дослідження, виникало б зниження податкових доходів на 24–31 мільярд євро на рік. Гольцнагель закликав «зміцнювати економічне зростання та послідовно використовувати потенціал скорочення витрат у державних бюджетах».
Отже, ініціатива «Зелених» стикається з принциповою розбіжністю щодо її фіскальних наслідків: фракція оцінює потенційні надходження у 20 мільярдів євро, тоді як опоненти, посилаючись на відомче дослідження, прогнозують чисту втрату для скарбниці в 24–31 мільярд євро. Питання про долю пропозиції тепер залишається за подальшими парламентськими дебатами та позицією коаліційного уряду, який, за словами самих «Зелених», «ночами сперечається», намагаючись збалансувати бюджет.
