Україна готується розпочати перший етап випробувань антибаллістичної системи Freyja, яку Київ розробляє спільно з європейськими союзниками. Як заявив президент Володимир Зеленський, перші випробування, за його розрахунками, мають розпочатися до кінця грудня 2026 року. Коментуючи темп робіт, глава держави підкреслив: «Часу мало». Заява прозвучала на тлі активного залучення нових європейських компаній до проєкту — за словами Зеленського, нещодавно було підписано низку угод, проте їхні деталі він не розкрив.
Європейські партнери та канадський візит
Під час візиту до Канади Зеленський розповів, що Україна планує вже до кінця поточного року мати в своєму розпорядженні нову антибаллістичну систему. Він наводив характерний діалог з представниками промисловості: «Компанії сказали нам, що їм для цього потрібно, для нової баллістичної системи, 20-30 років. Я сказав, що ми не хочемо такої довгої війни. Абсолютно ні. Це про інший світ, це про ХХ століття. Зараз нові технології, нова Україна, і ми можемо зробити це все швидше. І ми розраховуємо на те, що в кінці цього року у нас буде перша система». Таким чином, Київ наміру стиснути багаторічний цикл розробки в рамки одного року, спираючись на нові технології та союзників.
Нью-Йорк, Patriot і залежність від постачань
Зеленський очікує, що під час запланованих на кінець вересня 2026 року зустрічей у Нью-Йорку Україна отримає більш чітке розуміння подальшого графіка дій за програмою Freyja. Водночас Київ розраховує на додаткові системи ППО Patriot: за даними українських ЗМІ, президент зазначив, що на зиму країні необхідно 100–120 ракет до Patriot щомісяця. При цьому Зеленський підкреслив, що Україна довіряє американській стороні, зокрема завдяки підтримці США в розвитку та впровадженні технологій. Окремої уваги заслуговує й дипломатичне супроводження проєкту: раніше Зеленський провів переговори з прем'єр-міністром Норвегії щодо програми Freyja, що підтверджує багатовекторний характер європейської коаліції навколо системи.
Загроза саботажу з боку Росії
Президент також попередив, що Росія намагатиметься завадити реалізації проєкту та «кинути якусь гидоту», щоб затягнути об'єднання партнерів. Ця заява вказує на те, що Київ розглядає Freyja не лише як технічне, а й як геополітичне та інформаційне завдання, яке потребує захисту від зовнішнього тиску та дестабілізації всередині коаліції.
Суперечливі дані
У заявах Зеленського та в раніше оприлюднених планах підрядника простежуються розбіжності в строках. З одного боку, президент говорить про початок перших випробувань Freyja до кінця грудня 2026 року та про те, що «в кінці цього року» в України буде «перша система». З іншого боку, раніше повідомлялося, що компанія Fire Point планує провести перший перехват баллістичної ракети в рамках проєкту Freyja лише до середини 2027 року. Тобто між «першою системою в кінці 2026-го» та «першим перехватом у середині 2027-го» зберігається розрив, який може пояснюватися різницею між етапами (старт випробувань, формування системи та бойовий перехват), проте в публічних заявах ці вехи подаються зближено, що створює ризик плутанини в реальних строках бойової готовності.
