Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий припинити удари по російських нафтопереробних заводах у разі, якщо Москва зробить рішучі кроки для деескалації конфлікту. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на пряме заяву глави держави, прозвучавшу на тлі триваючого діалогу з адміністрацією США та напередодні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. За словами Зеленського, Україна з самого початку повномасштабного вторгнення прагнула миру і висунула десятки дипломатичних пропозицій щодо завершення війни, забезпечення безпеки та запобігання новим агресіям з боку РФ.

Умова деескалації: що має змінитися

Ключовою умовою, яку озвучив Зеленський, є припинення ударів Росії по українському енергетичному сектору, критичній інфраструктурі та продовольчому експорту. «Енергетичний сектор України, критична інфраструктура та наш продовольчий експорт мають перестати бути цілями для Росії, і саме це спонукатиме нас до відповідних кроків із деескалації», — наголосив президент. Таким чином, Київ формулює взаємний обмін: якщо Москва знімає тиск із життєво важливих для України об'єктів, Київ натомість відмовляється від ударів по НПЗ, які, за даними західних і російських джерел, уже виведені з ладу значною мірою.

Діалог із Трампом і майданчик ООН

Зеленський підтвердив, що наразі триває діалог із президентом США Дональдом Трампом і американською стороною. Він додав, що розглядаються ідеї, здатні наблизити мир, починаючи з рішучих кроків із деескалації. Українська сторона, за його словами, готова працювати над конкретними рішеннями та обговорити це питання з партнерами на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. «Часи, коли страждала лише країна, що зазнала нападу, минули. Сучасна природа війни така, що агресор також зазнаватиме втрат. Це стало можливим завдяки технологіям. Сила лідерства держав може — і має — забезпечити деескалацію, безпеку і мир», — заявив Зеленський.

Контекст: заяви Трампа про стан російської нафтопереробки

Заява Зеленського прозвучала в день, коли Дональд Трамп публічно констатував, що Росія фактично втратила контроль над власною нафтопереробною галуззю після того, як багато НПЗ були виведені з ладу внаслідок українських ударів. Президент США назвав війну «безглуздою і безкінечною» і заявив, що її має бути припинено. За його оцінками, щомісяця в конфлікті гине близько 25 000 осіб, переважно військовослужбовців. Ці заяви створюють додатковий політичний контекст для української пропозиції: Вашингтон, ймовірно, розглядає деескалацію як пріоритет і готовий підтримувати ініціативи, спрямовані на зниження інтенсивності бойових дій.

Суперечливі дані

У публікаціях різних видань спостерігається незначне розбіжнення у формулюванні умови. РБК-Україна в заголовку використовує однини — «назвав умову», маючи на увазі єдиний критерій. Водночас у самому тексті заяви Зеленського перелічено три окремі напрями: енергетичний сектор, критична інфраструктура та продовольчий експорт. Dialog.ua та Vesti.az також наголошують, що йдеться саме про перелік цілей, а не про одну умову. Таким чином, фактична суть позиції Києва не змінюється, але ступінь конкретності формулювання варіюється залежно від джерела. Крім того, в жодному з наведених заяв не названо точних строків чи механізму верифікації того, що Росія дійсно припинила удари по зазначених об'єктах, перш ніж Україна зупинить свої атаки на НПЗ.

Оцінка та перспективи

Пропозиція Зеленського є, по суті, першим публічно озвученим Києвом конкретним «обміном» у межах деескалації: відмова від ударів по НПЗ в обмін на припинення атак по енергетиці та продовольчому експорту. Це може стати основою для ширшого переговорного треку на майданчику ООН. Водночас, як наголошує сам Зеленський, кожен новий тиждень війни несе зроста наслідки — людські втрати, руйнування, загрози продовольчій безпеці та безпрецедентні темпи технологічного розвитку озброєнь, включно з автономними дронами та вдосконаленими ударними системами. У ситуації, коли обидві сторони визнають ескалаційну межу, запропонований обмін може стати практичним першим кроком до зниження інтенсивності конфлікту, хоча його реалізація залежить від політичної волі Москви та готовності Вашингтона забезпечити гарантії дотримання домовленостей.