Президент України Володимир Зеленський досі не підписав ухвалений Верховною Радою закон про оподаткування цифрових платформ, який у суспільстві прозвали «податком на OLX». Як повідомив міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні фінансового комітету парламенту, причиною зволікання стали поправки, які народні депутати внесли до тексту документа і які, по суті, прив'язали його до розширеного переліку політично значущих осіб (PEP). За словами глави Мінфіну, саме ці зміни роблять підписання закону неможливим у чинній редакції.

Причина зволікання: правки щодо PEP

«У нас є правки, які були внесені до законопроекту про цифрові платформи і передбачають розширення кола учасників моніторингу та фінансового контролю політично значущих осіб», — пояснив Марченко. Таким чином, закон, який спочатку мав стосуватися виключно оподаткування онлайн-площадок, виявився «пов'язаним» із окремою нормою щодо PEP. Міністр підкреслив, що для підписання документа спочатку потрібно внести додаткові зміни до законопроекту про політично значущих осіб, тобто розв'язати дві теми, які в Раді об'єднали в одному тексті.

Реакція Європи та ризик блокування допомоги

За словами Марченка, внесені поправики викликали негативну реакцію європейських колег. Зараз, як він зазначив, європейські та українські представники спільно підготували версію того, як можна уточнити закон, щоб зняти заперечення. Міністр прямо попереди про наслідки: «Ті зміни, які були внесені, на жаль, фактично, у разі підписання законопроекту про цифрові платформи, заблокували б будь-яку допомогу з боку Європейського Союзу». Таким чином, на кону стоїть не лише податкова реформа, а й подальший доступ до фінансової підтримки ЄС.

Що таке «податок на OLX» і навіщо він державі

Нагадаємо, на початку червня Верховна Рада ухвалила резонансний закон про оподаткування цифрових платформ. Документ передбачає суттєве підвищення зборів для громадян, які продають товари або надають послуги через популярні онлайн-площадки. Марченко заявив, що цей крок допоможе вивести цифрову економіку з тіні та створить рівні правила гри на ринку. Очікується, що нововведення приноситимуть державі близько 14 млрд грн щорічно, а в умовах війни всі ці кошти планується спрямовувати виключно на фінансування сектору безпеки та оборони. Крім того, ухвалення закону є частиною офіційних зобов'язань України в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Суперечливі дані

У публічних заявах та матеріалах фактчекингу є кілька невідповідностей, які важливо враховувати. По-перше, щодо строків: закон був ухвалений Радою на початку червня, проте до кінця серпня він так і не був підписаний главою держави, що створює розрив між формальним ухваленням документа та його реальним набуттям чинності — фактично кілька місяців «простояння» на президентському столі. По-друге, щодо змісту: з одного боку, закон подається як джерело близько 14 млрд грн щорічно та як виконання зобов'язань перед МВФ, тобто як економічно позитивний крок; з іншого —, за словами самого Мінфіну, його чинна редакція з правками щодо PEP здатна заблокувати допомогу ЄС. Ці дві оцінки існують одночасно в офіційній риторикі, і їх суперечливість пояснюється саме тим, що податковий та PEP-компоненти були об'єднані в одному документі.

Коли закон може бути підписаний

На пряме питання про те, коли Зеленський нарешті підпише законопроєкт, Марченко відповів, що це відбудеться після того, як стане видно шлях до ухвалення альтернативного уточнювального законопроєкту. Тобто підписання поставлене в залежність від окремого парламентського процесу з переробки норми щодо PEP. Поки цей шлях не визначено, закон про цифрові платформи залишається непідписаним, а очікувані для бюджету 14 млрд грн щорічно — замороженими.