Президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі заявив, що Україна знайде кожного воєнного злочинця, який атакував ракетами та дронами мирне населення, і тим більше тих, хто посягав на життя дітей. За повідомленням РБК-Україна, у цьому висловлюванні глава держави завуальовано вказав на те, що Києву вдалося «дістати» російського генерала, який командував ракетним ударом по дитячій лікарні «Охматдет» у Києві 8 липня 2024 року.

Заява президента та натяк на Саратов

«Де б не ховалися російські злочинці, їх знайдуть, і сьогодні є чергове підтвердження цього факту — підтвердження на території Саратовського регіону», — сказав Зеленський. Прямого імені генерала президент не назвав, однак географічна прив'язка до Саратовської області РФ та контекст заяви однозначно вказують на недавнє нападение на високопоставленого військового, яке раніше описувало РБК-Україна.

За даними видання, в Саратовській області невідомий на мотоциклі двічі вистрілив у російського генерал-майора Миколи Варпаховича. Військовий отримав поранення обличчя та тіла і був госпіталізований у важкому стані. Зеленський, таким чином, публічно пов'язав цей інцидент із відповідальністю за удар по дитячому медичному закладу.

Хто такий Микола Варпахович

За даними Служби безпеки України, саме генерал-майор Микола Варпахович віддав наказ нанести удар по дитячій лікарні «Охматдет» у Києві, а також причетний до інших воєнних злочинів. 31 серпня 2026 року СБУ спільно з Офісом генерального прокурора заочно повідомили Варпаховича про підозру у причетності до ракетного удару по «Охматдету». Таким чином, заочне обвинувачення та наступна заява президента утворюють послідовну хронологію: спочатку правова кваліфікація діяння, потім публічна фіксація «відплати» на території РФ.

Жертви удару по «Охматдету»

Згідно з офіційними даними, внаслідок ракетного удару по дитячій лікарні загинули дві людини — молодий лікар та дідусь однієї з маленьких пацієнток. Крім того, загинув хлопчик, який на момент удару перебував у критичному стані в відділенні реанімації; після обстрілу його транспортували в одну з лікарень Києва, де він помер. Ці обставини роблять справу однією з найгучніших у контексті атак на цивільну інфраструктуру та дітей.

Суперечливі дані

Відкритих формулюваннях присутня невідповідність у підрахунку жертв: в одних фрагментах офіційної позиції фігурує цифра «два загиблі» (лікар та дідусь), в інших додається смерть хлопчика, який перебував у реанімації та помер уже після транспортування. Тобто остаточна кількість жертв може трактуватися як два безпосередньо загиблі внаслідок удару або як три з урахуванням подальшої смерті дитини. Крім того, Зеленський не назвав імені генерала та не навів точної дати нападу в Саратові, обмежившись завуальованим «підтвердженням на території Саратовського регіону», тоді як пряма атрибуція інциденту Варпаховичу ґрунтується на даних СБУ та РБК-Україна, а не на прямій заяві президента.

Значення заяви

Висловлювання Зеленського слід розглядати як публічну політичну рамку навколо заочного обвинувачення та інциденту в Саратовській області: Київ фактично заявляє про здатність діставати відповідальних за атаки на цивільних навіть на території РФ. При цьому юридично ключовим залишається заочна підозра, повідомлена Варпаховичу 31 серпня 2026 року, а зв'язок між пострілами в генерала та його роллю в ударі по «Охматдету» підтверджується на рівні спецслужб та ЗМІ, а не через пряме визнання президента.