Незабаром після масштабної зміни складу уряду в Києві виникло питання: чому Михайло Федоров, чиє ім'я асоціювалося з цифровізацією та військовими інноваціями, не був повернутий на посаду міністра оборони? Відповідь дав особисто президент Володимир Зеленський. Він пояснив своє рішення тим, що команда Федорова залишилася на своїх місцях і продовжить реалізацію розпочатих проектів.

Пропозиція альтернативи та відмова

Згідно з інформацією, отриманою виданням РБК-Україна від поінформованих джерел, президент не просто відхилив кандидатуру Федорова, а й був готовий запропонувати йому інші варіанти. Зокрема, Зеленський розглядав можливість призначення екс-міністра на посаду віце-прем'єра. Логіка глави держави полягала в тому, що для забезпечення «візіонерства» процесу не обов'язково обіймати конкретний міністерський портфель.

Однак оточення Михайла Федорова сприйняло цю пропозицію скептично. У коментарі джерелам представники екс-міністра підкреслили, що така схема неефективна. На їхню думку, статус віце-прем'єра не дає реального важеля впливу. «Коли ти міністр, ти підписуєш документи, ти формуєш команду під певні завдання. А коли не всередині команди, ти перестаєш бути частиною цієї системи», — заявив співрозмовник видання.

Хто зайняв пост і чому

Під час глобальної перезавантаження Кабінету міністрів посаду очільника оборонного відомства зайняв Євген Хмара, екс-голова Служби безпеки України. Джерела вказують, що питання повернення Федорова до Міноборони зараз неактуальне, оскільки президент бачить на цьому місці саме Хмару.

Одним із ключових аргументів на користь відставки Федорова, озвучених владою, стало відсутність належної координації рішень з командуванням Збройних Сил України. Зокрема, відзначалися складнощі у взаємодії з Олександром Сирським, який також нещодавно покинув пост головнокомандувача ЗСУ.

Спадщина та громадська реакція

Відхід Михайла Федорова з уряду викликав широкий резонанс у суспільстві. Його відставка спровокувала народні протести, в яких брали участь як цивільні активісти, так і представники військових кіл. Люди посилалися на конкретні досягнення екс-міністра, які стали можливими завдяки його керівництву.

Серед головних «перемог» Федорова експерти та громадськість виділяють:

  • Організацію успішних та регулярних диверсійних ударів (дипстрайків) на території Росії;
  • Впровадження інновацій на полі бою, включаючи масове залучення роботизованих систем;
  • Створення ефективної логістики для постачання різноманітних безпілотних літальних апаратів.

Сам Михайло Федоров раніше вже оцінював свою роботу на посаді міністра оборони, детально розповівши про те, що вдалося реалізувати, а що залишилося за межами його повноважень.