Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами підбив підсумки серії контактів із західними партнерами та розкрив деталі підготовки до нового етапу мирних переговорів. Серед ключових тем — масштабний обмін полоненими у форматі «понад тисяча на понад тисячу», приєднання Європи до тристороннього формату переговорів, а також вперше озвучене американською стороною питання про можливе членство України в НАТО в обмін на вихід з територій Донбасу. Глава держави також повідомив про нові пакети військової та енергетичної допомоги й про тестування альтернатив супутникового зв'язку.

Пакет Данії та програма FREYJA

За словами Зеленського, Данія виділила Україні пакет підтримки на 645 млн євро, до якого увійшли 20-мм амуніція до винищувачів F-16 для перехоплення реактивних дронів «шахед», близько 200 млн євро на виробництво безпілотників, кошти на копродукцію та окремий енергетичний пакет для Херсонщини. Досягнуто також домовленості про забезпечення України 800 тисячами снарядів до F-16 на пів року. З країнами «нордичного» блоку (N5) обговорили підтримку на наступний рік, системи ППО та просування антибалістичної програми FREYJA, у межах якої, за твердженням президента, данський радар, українська пускова установка та ракета вже готові. При цьому програма PURL, за його словами, потребує додаткових внесків партнерів.

Супутниковий зв'язок та альтернативи

Зеленський повідомив, що Україна тестує альтернативні варіанти супутникового зв'язку спільно з Францією, Норвегією, Данією та Фінляндією, а до роботи долучиться й Німеччина. Це безпосередньо пов'язано з раніше окресленою проблемою обмеження швидкості терміналів супутникового інтернету, яка зачіпає як цивільні, так і військові комунікації.

ППО, авіація та зимова енергетика

На майбутньому засіданні «Рамштайну» та зустрічі «Коаліції охочих» у Берліні 19 листопада Україна очікує рішень щодо ракет PAC-2 і PAC-3, винищувачів F-16 та зимових енергетичних пакетів для міст. Зеленський наголосив, що потреба в літаках, які одночасно перебувають у повітрі, у 2,5 раза перевищує наявну кількість через постійну реновацію бортів. Окремо він вказав на необхідність енергетичних пакетів для Києва, Дніпра, Харкова, Херсона та Запоріжжя — дизель, бензин, генератори та автобуси на випадок скорочення електротранспорту. Кабінет міністрів, за його словами, співпрацюватиме з офісом Єврокомісії зі стихійних лих і катастроф на випадок блекаутів.

Обмін полоненими «тисяча на тисячу»

Україна підтримала принцип обміну «всіх на всіх». Після поїздки американської делегації до Москви, за заявою президента, було погоджено формат обміну «понад тисяча на понад тисячу», при цьому точна кількість визначається в діапазоні 1200–1300 осіб.

Європа за столом переговорів

США та Росія погодили приєднання Європи до тристороннього переговорного формату. До кінця листопада європейські партнери мають визначити своїх представників — імовірно, 3–5 осіб, які представляють Європу загалом, — остаточний склад яких погодить Україна. «Наступного разу Європа буде не в сусідній кімнаті, а за одним столом переговорів, і ми матимемо спільну адженду», — зазначив Зеленський.

Питання Донбасу та членства в НАТО

Зеленський розповів, що американські переговорники вперше порушили питання про вихід України з Донбасу в обмін на членство в НАТО: «Американці поставили запитання: „А якщо Україна буде в НАТО, Україна вийде з Донбасу?“ Це було вперше». Він підкреслив, що Україна не визнає окуповані території російськими й винесе питання на обговорення суспільства тільки у вигляді цілісного пакета з конкретними гарантіями від НАТО та ЄС, фінансуванням сильної армії та планом відновлення. На запитання про гарантії, подібні до статті 5 НАТО, американська сторона, за його словами, уточнила, що йдеться про двосторонні домовленості без розміщення американських військових в Україні; водночас Зеленський заявив, що повноцінне членство в НАТО, яке підтримують зокрема Франція, Данія та «нордики», є реальним превентивним захистом.

Архітектура безпеки та перемир'я

Зеленський заявив, що Росія відмовляється від енергетичного припинення вогню та будь-якого іншого перемир'я, а «припинення вогню не підтримує особисто Путін». Він застеріг від спроб переглянути архітектуру безпеки в Європі до завершення війни, окресливши послідовність: спочатку припинення вогню та закінчення війни, потім гарантії безпеки України і лише після цього ширші дискусії. «Схоже, що у 2021 році Путін привозив Байдену саме цю ідею: перерозподіл сил у Європі та світі, ослаблення або виведення військ НАТО, виведення американських військ. Будь-які подібні зміни дуже небезпечні», — пояснив президент.