Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало нові зображення подвійної астероїдної системи Дідім—Діморф, отримані зондом Hera під час його польоту до об'єкта. Камера Asteroid Framing Camera (AFC) спрацювала з відстані 28,5 км від астероїдів, що забезпечило просторову роздільну здатність близько 2,7 метра на піксель. На опублікованих кадрах чітко розрізняється великий астероид Дідім діаметром близько 780 метрів з вираженим екваторіальним гребенем, а також його супутник Діморф діаметром близько 151 метра, який на звичайних оптичних знімках практично повністю прихований у тіні, але добре проглядається на теплових зображеннях.
Три інструменти — три виміри поверхні
Можливості зонда Hera не обмежуються стандартною зйомкою. Спектрометр HyperScout H аналізує відбите астероїдами світло у 25 спектральних діапазонах — від видимого випромінювання до ближнього інфрачервоного, недоступного людському оку. Зіставляючи отримані спектри з лабораторними вимірюваннями метеоритів і мінералів, вчені визначають хімічний та мінералогічний склад поверхні. Другий ключовий прилад — тепловізор TIRI, розроблений за участю Японського агентства аерокосмичних досліджень (JAXA), вимірює теплове випромінювання та будує карти температури. За розподілом температури дослідники зможуть розрізняти суцільні, пористі та роздроблені породи, а також пухкий матеріал аж до пилу.
Екваторіальний гребінь Дідіма та питання його походження
На знімках Дідіма добре видно характерну структуру — екваторіальний гребінь, що тягнеться вздовж екватора астероїда. За словами керівника наукової програми Hera Патріка Мішеля, швидке обертання Дідіма навколо власної осі — період становить приблизно 2,2 години — може сприяти переміщенню матеріалу до екватора та формуванню саме такого рельєфу. Гіпотеза пов'язує відцентрові сили, що виникають під час швидкого обертання, з поступовим «накачуванням» екваторіальної зони дрібним ґрунтом та уламками. Підтвердження чи спростування цієї моделі стане одним із завдань детального аналізу даних Hera.
Контекст: як DART змінив Діморф
Система Дідім—Діморф стала об'єктом першого в історії цілеспрямованого експерименту з відхилення астероїда. У вересні 2022 року NASA спрямувало 580-кілограмовий апарат DART у Діморф зі швидкістю близько 6,1 км/с. Зіткнення змінило орбіту супутника навколо Дідіма: період обертання скоротився приблизно на 33 хвилини. Утворена хмара викинутої речовини розтягнулася більш ніж на 10 000 кілометрів. Саме ці наслідки удару Hera має вивчити зблизька: встановити, чи утворився кратер у точці імпакту або удар суттєво змінив форму всього астероида, а також визначити склад, внутрішню структуру та масу Діморфа.
Що далі: кубсати та посадка
Після основного етапу обстеження Hera задіє два невеликі кубсати, які вийдуть на ще ближчі траєкторії для детальних спостережень. До їхніх завдань входить вивчення поверхні з подальшою посадкою на астероїд. Таким чином, місія перетворюється на комплексну програму: від орбітальної зйомки та спектроскопії до безпосереднього контакту з поверхнею. Дані, які Hera передасть на Землю, стануть першим в історії детальним портретом астероїда, що зазнав керованого удару, і дозволять оцінити, наскільки ефективна стратегія планетарного захисту, відпрацьована в експерименті DART.