Японське агентство аерокосмичних досліджень JAXA переглянуло програму розширеної місії зонда «Хаябуса-2» (Hayabusa2). Причиною стало те, що основні двигуни апарата почали давати повторювані збої, через що зонд більше не зможе безпечно виконати колишній план — зблизитися з астероїдом 1998 KY26 у 2031 році. Команда місії прийняла рішення спрямувати апарат до іншої цілі, щоб продовжити роботу з урахуванням зносу бортового обладнання та зберегти наукову цінність польоту.
Збої двигунів змінили план
Замість 1998 KY26 зонд тепер спрямується до астероида 2015 BM510. Проліт заплановано на квітень 2028 року. Діаметр нового об'єкта оцінюється в 17–74 метри, а повний оберт навколо власної осі він здійснює всього за 49 хвилин. За словами керівника розширеної місії Юї Мімасу, невеликий розмір і низька яскравість астероїда зроблять цю операцію однією з найскладніших місій прольоту в історії космонавтики.
Нова ціль — один із найскладніших прольотів
Рішення про зміну цілі прийнято на тлі нещодавнього успішного маневру: у липні 2026 року «Хаябуса-2» вже пройшла повз інший навколоземний астероїд — Торіфуне, — що стало рекордно близьким зближенням для подібної місії. За даними JAXA, дистанція прольоту склала близько 400 метрів, тоді як низка видань, що посилаються на бортові дані, вказує значення в діапазоні від одного до десяти кілометрів. Спочатку ж апарат прямував до 1998 KY26, який мав зустріти у 2031 році на відстані близько 300 млн км від Землі.
Рекордне зближення в липні
Нагадування про передісторію місії важливе для розуміння масштабу нової задачі. «Хаябуса-2» була запущена у 2014 році, а у 2020-му зонд доставив на Землю зразки ґрунту астероїда Рюгу. Їх вивчення дозволило отримати нові дані про склад малих небесних тіл і про речовини, пов'язані з ранньою історією Сонячної системи. Тепер, попри вік і знос, апарат продовжує виконувати наукові завдання в рамках розширеної програми.
Спадщина місії «Рюгу»
JAXA розраховує, що спостереження за невеликим і швидко обертовим астероїдом 2015 BM510 допоможуть підготувати майбутні місії планетарного захисту. Зокрема, отримані дані та відпрацьовані технології навігації в умовах високої відносної швидкості й малої дистанції можуть бути використані для розробки методів відхилення об'єктів, здатних зіткнутися із Землею. Таким чином, зміна цілі, зумовлена технічними обмеженнями, перетворюється на додатковий експеримент з перевірки систем, критично важливих для захисту планети.