Підрозділи Сил оборони України приступили до бойового випробування нових ударних наземних роботизованих комплексів, оснащених турелями з автоматами системи Калашникова. Про це 28 серпня 2026 року повідомило видання РБК-Україна зі ссылкой на пресслужбу Міністерства оборони. За даними відомства, йдеться про спеціалізовані роботизовані турелі, розроблені за технічним завданням кластера оборонних інновацій Brave1. Проєкт отримав грантове фінансування, а від моменту формулювання задачі до створення готового прототипу розробникам знадобилося менше шести місяців — строк, який для оборонної розробки такого рівня вважається рекордно коротким.
Архітектура шасі та вогневий модуль
Комплекс побудований на чотириколісному шасі з безповітряними шинами та захищеним корпусом. Така конструкція, за заявою розробників, забезпечує стійкість до уламків, куль та проколів, а також дозволяє маневрувати на складній пересіченій місцевості без ризику втрати ходової частини. Вогневий модуль являє собою спарену турель, яка дозволяє монтувати одразу два автомати системи Калашникова — найпоширенішої стрілецької зброї в українській армії. Це, за оцінкою розробників, значно підвищує щільність вогню під час штурмових та оборонних дій проти ворожої піхоти. При цьому турель виконана модульно і може встановлюватися на інші колісні та гусеничні наземні роботизовані комплекси, що розширює спектр носіїв.
Економічна логіка та масштабування
Ключовим інженерним рішенням, за словами представників Brave1, стало використання штатних автоматів Калашникова замість спеціалізованих кулеметів або малокаліберних гармат. Це дозволяє суттєво здешевити виробництво, спростити логістику боєприпасів і швидко масштабувати розгортання ударних НРК на фронті. Автомат Калашникова залишається базовою стрілецькою зброєю армії, що означає наявність практично необмеженого запасу боєкомплекту та відсутність необхідності створювати окрему систему забезпечення для роботів.
Бойове застосування та підтверджені результати
Кілька підрозділів Сил оборони вже випробовують нові системи в реальних бойових умовах. У пресслужбі Міноборони підтвердили випадки успішного застосування НРК проти ворожих засідок з дронами-«ждунками» — так званими FPV-безпілотниками, які закладаються в ґрунт і вибухають при наближенні цілі. Використання робота в таких сценаріях дозволяє зменшити втрати особового складу під час розмінування та зачистки позицій. За даними відомства, з початку 2026 року наземні роботизовані комплекси загалом виконали понад 100 тисяч задач замість українських військових на передовій, що свідчить про системний, а не експериментальний характер їх застосування.
Контекст: міжнародний розвиток наземної робототехніки
Українська розробка вписується в загальний світовий тренд на масове впровадження наземних безпілотних платформ. Раніше турецька оборонна компанія FNSS представила новий плаваючий НРК U-MAV (Multi-Purpose Modular Unmanned Amphibious Vehicle), здатний розвивати на воді швидкість до 7 вузлів і на суші — до 70 км/год. В Україні ж акцент робиться на швидкому виробництві та модульності: нещодавно повідомлялося, що НРК Protector удвічі збільшив вантажопідйомність і отримав новий тип зв'язку. Паралельно, за даними білоруських ЗМІ, обговорюється виробництво українських наземних дронів на території Данії, що може стати додатковим каналом масштабування.
Суперечливі дані
У наданих матеріалах суттєвих розбіжностей у цифрах і датах між джерелами не виявлено. Єдиний нюанс: у прес-релізі Міноборони згадується «спарена турель» для двох автоматів, тоді як на опублікованому РБК-Україна знімку зафіксовано комплекс з одним встановленим стволом. Розробники пояснюють, що турель конструктивно розрахована на два автомати, однак на етапі перших польових випробувань частина машин може експлуатуватися з одним стволом. Таким чином, йдеться не про суперечність у фактах, а про різницю між проєктною конфігурацією та поточним станом конкретного прототипу на фото.
